Українською | English
usaid banner

Свіжий номер. Статті

№3(66) // 2017

 

Обкладинка

 

1. Офіційна інформація УАЛДВК

 

Науково-практична конференція з міжнародною участю "Сучасні методи діагностики та лікування коморбідної патології в дерматовенерологічній практиці на принципах доказової медицини" 1—2 червня 2017 р., Чернівці

Підготували О.І. Денисенко, В.В. Бойко, М.П. Перепічка

У Чернівцях 1—2 червня 2017 р. на базi Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет» відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю на тему: «Сучасні методи діагностики та лікування коморбідної патології в дерматовенерологічній практиці на принципах доказової медицини», що увійшла до «Реєстру з’їздів, конгресів, симпозіумів та науково-практичних конференцій МОЗ України на 2017 рік». У роботі конференції взяли участь 234 учасники, серед яких співробітники кафедр дерматовенерології вищих медичних навчальних закладів та лікарі-дерматовенерологи закладів практичної охорони здоров’я з різних регіонів України, а також зарубіжні науковці й лікарі-дерматовенерологи зі Словаччини, Австралії, Алжиру, Грузії, Індії, Італії, США, Туреччини.

Мова оригіналу: Українська

2. Ювілеї

 

До ювілею Людмили Миколаївни Ковальової

Президія УАЛДВК, члени одеського обласного осередку УАЛДВК,  редколегія «Українського журналу дерматології, венерології, косметології»

У 1967 р. Людмила Миколаївна Ковальова з відзнакою закінчила лікувальний факультет Вінницького медичного інституту імені М.І. Пи­рогова. Продовжила навчання в аспірантурі на кафедрі шкірних та венеричних хвороб під керівництвом професора Н.І. Тумашової. У 1971 р. захистила кандидатську дисертацію на тему: «Вплив аутоімунних здвигів до тромбоцитів на показники згортаючої системи крові при псоріазі, екземі, сифілісі та гонореї» (м. До­­нецьк). Протягом двох років викладала дерматовенерологію в Кіровоградському медичному учи­лищі та продовжувала займатися медичною практикою. У 1974—1975 рр. працювала в Пол­тавському медичному стоматологічному інституті на посаді асистента кафедри шкірних та венеричних хвороб. Від 1975 р. до сьогодні Людмила Миколаївна Ковальова працює в Одеському національному медичному університеті на кафедрі дерматології та венерології, обіймаючи посади: асистента, доцента, професора. Протягом 1978—1982 рр. завідувала кафедрою дерматології Мозамбікського національного ме­­дичного університету ім. Е. Мондлана, одночасно була директором медичної дерматологічної служби Народної Республіки Мозамбік. По­­чесний громадянин Республіки Мозамбік (м. Мапуту). У Африці Людмила Миколаївна Кова­льова набуває багато неоціненного наукового і практичного досвіду, який використовує у по­­дальшій діяльності. Після відрядження до Мо­­зам­біку повертається в інститут. У 1991 р. в Центральному науково-дослідному шкірно-ве­­не­рологічному інституті МОЗ СРСР (м. Моск­ва) захистила докторську дисертацію на тему: «Соціально-епідеміологічна та соціально-психологічна характеристика, новий відбірковий тест діагностики, удосконалення лікування заразних форм сифілісу у працівників морського транспорту». Член Нью-Йоркської академії медичних наук (від 1994 р.). Член Європейської академії дерматології та венерології (від 1998 р.). У 2002—2003 рр. завідувала кафедрою шкірних та венеричних хвороб Одеського медичного інституту.
Професор Людмила Миколаївна Ковальова внесла значний вклад у розвиток вітчизняної дерматовенерології, талановитий педагог, дос­від­чений лікар, здібний організатор, усе своє життя присвятила науковій, лікувальній та пе­дагогіч­ній діяльності (у 2017 р. виповнилося 50 років лікарської, наукової і навчальної праці, з них понад 40 років — ​у Одеському національному медичному університеті).

Мова оригіналу: Українська

3. Наукові дсолідження

 

Новий етапний підхід до лікування акантолітичної пухирчатки

В.П. Федотов, В.А. Літвінов

Запорізький державний медичний університет

Мета роботи — підвищити ефективність лікування хворих на акантолітичну пухирчатку (АП) шляхом призначення коригувальної терапії та профілактики ускладнень унаслідок тривалого застосування глюкокортикостероїдних препаратів.
Матеріали та методи. Дослідження проведено з участю 30 хворих на АП віком від 51 до 72 років, які перебували на стаціонарному лікуванні в КУ «Запорізький обласний шкірно-венерологічний клінічний диспансер» Запорізької обласної ради. Тривалість клінічного загострення захворювання до госпіталізації становила від 3 тиж до 3 міс. Пацієнтам проводили загальноклінічне обстеження, добове моніторування артеріального тиску, кардіоінтерваломет­рію за допомогою апарата «Кардіолаб». Вивчали окисну модифікацію білків, метаболізм оксиду азоту. Дослідження проводили 4 рази: до лікування, через 2—3 тиж прийому великих доз глюкокортикостероїдів (І етап), 1,5—2,0 міс терапії, на етапі зменшення дози гормонів (ІІ етап), 3—4 міс після виписки зі стаціонару, коли хворий отримував терапію підтримувальними дозами гормонів (ІІІ етап). На І етапі терапії, окрім глюкокортикостероїдів, призначали прийом двох гіпотензивних препаратів, внутрішньовенно крапельно «Реамберин», інгібітори агрегації тромбоцитів, пробіотики, гепатопротектори («Ессенціалє Н»), АТФ і кокарбоксилазу внутрішньом’язово, розчин хлориду натрію внутрішньовенно, антибіотики, препарати калію, кальцію, антациди, на ІІ етапі — ​аналогічні препарати, але в дещо знижених дозах, один гіпотензивний препарат, «Гепабене», на ІІІ етапі — ​гіпотензивні («Амлодипін»), сечогінні («Трифас»), гепатопротектори, протизгортальні засоби, вітаміни, препарати калію, статини («Роксера®»).
Результати та обговорення. У хворих на АП до лікування визначено статистично значуще підвищення середнього вмісту глюкози в крові, трансаміназ, холестерину, особливо ліпопротеїдів низької щільності, тригліцеридів, та зниження рівня загального білка. На всіх етапах лікування відзначено тенденцію до нормалізації показників, але на ІІІ етапі нормального рівня досягли лише тригліцериди, холестерин ліпопротеїдів високої щільності, глюкоза в крові, загаль­ний білок. При вивченні варіабельності серцевого ритму виявлено патогенетичні зміни вегетативного балансу, які свідчили про наявність симпатикотонії. Ці зміни були різноспрямовані на етапах лікування. При проведенні добового моніторування артеріального тиску до лікування встановлено збільшення кількості пацієнтів з недостатнім нічним зниженням тиску non dippers за систолічним артеріальним тиском і non dippers та night peakers. Зафіксовано високий рівень ендогенної інтоксикації у хворих на АП, навіть на ІІІ етапі лікування. До лікування вміст NО-синтази був великим, що зумовило патологічну дію NО. Під впливом лікування рівень NО-синтази різко знизився, особливо на ІІІ етапі.
Висновки. Проведена терапія дала змогу досягти стійкої ремісії без ускладнень. Лікування хворих на АП необхідно проводити в три етапи залежно від доз системних глюкокортикостероїдів з використанням як традиційних препаратів, так і нових, з урахуванням даних дослідження функції печінки, біохімічних показників, варіабельності серцевого ритму, моніторінгу артеріального добового тиску, метаболізму NО, окисної модифікації білків. Не рекомендовано використання анаболічних стероїдів — і седативних засобів.

Ключові слова: Пухирчатка, біохімія, білок, NО-синтаза, лікування, препарати, глюкокортикостероїди, етапи.

Список літератури:  
1.    Дерматологія. Венерологія: Підручник / За ред. проф. В.І. Степаненка. — ​К ., 2012. — ​848 с.
2.    Дерматовенерология / Под ред. В.П. Федотова, А.Д. Дю­­дюна, В.И. Степаненко.— Днепропетровск—Киев: Изд-во «Свидлер А.Л.», 2011. — ​652 с.
3.    Дубинина Е.Е. Продукты метаболизма кислорода в функциональной активности клеток. — ​СПб: Мед. пресса, 2006. — 397 с.
4.    Исаев А.П., Личагина С.Г., Потапов Т.В. Стратегии адаптации человека: Учебное пособие. — ​Тюмень: Изд-во «ТГУ», 2003.— 248 с.
5.    Конитова Т.В., Абаликина Е.П., Щелчнова Н.А. Значение перекисного окисления липидов в биологических субстратах для оценки обменных процессов при псориазе // Клин. и лаб. диагностика. — 2007. — № 11. — ​С. 20—23.
6.    Конитова Т.В., Дмитриева О.Н., Химкина Л.Н., Пин­телева Г.А. Окислительная модификация белков и олигопептидов у больных хроническими дерматозами с синд­ромом эндогенной интоксикации // Фундаментальные исследования. — 2009 — ​№ 6. — ​С. 25—31.
7.    Матушевская Е.В. Иммунохимический анализ антигенов эпидермиса и дермы в дифференциальной диагностике и оценке эффективности лечения больных истинной акантолитической пузырчаткой: Автореф. дис …д-ра мед. наук. — ​М., 1996.— 28 с.
8.    Меньшиков Е.Б., Зеньков Н.К., Ланкина В.З. Окисли­тельный стресс: патологические состояния и заболевания. — ​Новосибирск: АрТА, 2008. — 284 с.
9.    Метельская В.А., Гуманова Н.Г. Оксид азота: роль в регуляции биологических функций, методы определения в крови человека // Лаб. мед. — 2005. — № 7. — ​С. 19—24.
10.    Охотникова Е.Н., Калюжная Л.Д., Гладуш Ю.И. и др. Тяжелое течение акантолитической пузырчатки в практике врача педиатра, детского дерматолога, аллерголога, пульмонолога // Клін. алергол., інфектолог. — 2010. — № 8. — ​С. 50—60.
11.    Потекаев Н.С., Кочергин Н.Г., Теплюк Н.Н. и др. Терапевтическая тактика при стероидорезистентной вульгарной пузырчатке // Рос. журн. кожн. и венерол. болезней. — 2003. — № 2. — ​С. 11—15.
12.    Практическая дерматология: Учебное пособие / Под общ. ред. проф. Л.А. Болотной. — ​Харьков: ХМАПО, 2015.—  278 с.
13.    Рощенюк Л.В., Владика А.С., Міненко С.В. та ін. Про­філактика ускладнень, зумовлених побічною дією корти­костероїдної терапії, у хворих на пухирчатку // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2014. — № 4 (55). — ​С. 56—60.
14.    Рыжко В.П., Владыка А.С., Воронцов В.М. и др. К проб­леме инфузионной терапии в дерматовенерологии // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2011. — № 1. — ​С. 97—100.
15.    Самцов В.И., Подвысоцкая И.И. Пузырчатка. — ​Л.: Лен. ГИДУВ имени С.М. Кирова, 1985. — 18 с.
16.    Суздальцева И.В., Пантелеева Г.А., Копыткова Т.В. К вопросу о патогенезе акантолитической пузырчатки // Сучасні проблеми дерматовенерологічної і космето­ло­гічної допомоги в умовах реформування охорони здоров’я: Зб. наук. пр. (дод. до Вісника ХНУ імені В.Н. Каразіна. Сер. Медицина). — ​Х., 2009. — ​Вип. 6. — ​С. 139—143.
17.    Торсуев Н.А., Шеклаков Н.Д., Романенко В.Н. Буллезные дерматозы. — ​М.: Медицина, 1979. — 296 с.
18.    Чекман И.С., Беленичев И.Ф., Кучеренко Л.И. и др. NО-Синтазная активность в головном мозге спонтанно гипертензированных крыс: модулирующие действия нового препарата «МТ» // Патол. — 2012. — № 3 (26). — ​С. 125.
19.    Цераидис Г.С., Федотов В.П., Дюдюн А.Д., Туманс­кий В.А. Гистология и клиническая характеристика дерматозов. — ​Днепропетровск—Харьков—Запорожье: Изд-во «Свид­лер А.Л.», 2004. — ​536 с.
20.    Hallivell B., Yutteringe M.C. Frec radical in biology and medicine. — ​Oxford: Clarendon Press, 1999. — 320 p.
21.    Rahman J., Adcoche J.M. Oxidative stressand redox regulation of lung inflammation in CORD // Eur. Respir. J. — 2006. — ​Vol. 28. — ​P. 219—242.
22.    Vizir V.A., Makurina G.Y. State of free — ​radical processes and antioxidant defence of patients myth psoriasis and concomitant essential hepertension // Запорож. мед. журн. — 2016. — № 4 (97). — ​С. 21—28.
23.    Well S.B., Oh I.Y., Diers A.R., Landar A. Oxidation modification of proteins an emerging mechanism of cell signaling // Frontiers in Physiology. — 2012. — ​Vol. 3 — ​P. 369—378.

Інше:  
Федотов Валерій Павлович, д. мед. н., проф., зав. кафедри дерматовенерології та косметології з курсом дерматовенерології
і естетичної медицини ФПО Запорізького державного медичного університету
69063, м. Запоріжжя, вул. Академіка Амосова, 67
Тел. (0612)764-12-44. E-mail: ad900@ua.fm
Літвінов Володимир Анатолійович – аспірант кафедри дерматовенерології та косметології з курсом дерматовенерології
і естетичної медицини ФПО Запорізького державного медичного університету

 

Новый этапный подход к лечению акантолитической пузырчатки

В.П. Федотов, В.А. Литвинов

Запорожский государственный медицинский университет

Цель работы — ​повысить эффективность лечения больных акантолитической пузырчаткой (АП) путем назначения корригирующей терапии и профилактики осложнений вследствие длительного применения глюкокортикосте­роидных препаратов.
Материалы и методы. Исследование проведено с участием 30 больных АП в возрасте от 51 до 72 лет, которые находились на стационарном лечении в КУ «Запорожский областной кожно-венерологический клинический диспансер» Запорожского областного совета. Длительность клинического обострения заболевания до госпитализации составляла от 3 нед до 3 мес. Пациентам проводили общеклиническое обследование, суточное мониторирование артериального давления, кардиоинтервалометрию с помощью аппарата «Кардиолаб». Изучали окислительную модификацию белков, метаболизм оксида азота. Исследование проводили 4 раза: до лечения, через 2—3 нед приема больших доз глюкокортикостероидов (I этап), 1,5—2,0 мес терапии, на этапе уменьшения дозы гормонов (II этап), 3—4 мес после выписки из стационара, когда больной получал терапию поддерживающими дозами гормонов (III этап). На І этапе терапии, кроме глюкокортикостероидов, назначали прием двух гипотензивных препаратов, внутривенно капельно «Реамберин», ингибиторы агрегации тромбоцитов, пробиотики, гепатопротекторы («Эссен­циале Н»), АТФ и кокарбоксилазу внутримышечно, раствор хлорида натрия внутривенно, антибиотики, препараты калия, кальция, антациды, на ІІ этапе — ​те же препараты, но в несколько сниженных дозах, один гипотензивный препарат, «Гепабене», на ІІІ третьем этапе — ​гипотензивные («Амлодипин»), мочегонные («Трифас»), гепатопротек­торы, противосвертывающие средства, витамины, препараты калия, статина («Роксера®»).
Результаты и обсуждение. У больных АП до лечения отмечено статистически значимое повышение среднего содержания глюкозы в крови, трансаминаз, холестерина, особенно липопротеидов низкой плотности, триглицеридов и снижение уровня общего белка. На всех этапах лечения отмечена тенденция к нормализации, но на ІІІ этапе нормального уровня достигли лишь триглицериды, холестерин липопротеидов высокой плотности, глюкоза в крови, общий белок. При изучении вариабельности сердечного ритма выявили патологические изменения вегетативного баланса в сторону симпатотонии. Эти изменения были разнонаправлены на этапах лечения. При проведении суточного мониторирования артериального давления до лечения установлено увеличение количества пациентов с недо­статочным ночным снижением давления non dippers по систолическому артериальному давлению и non dippers и night peakers. Зафиксирован высокий уровень эндогенной интоксикации у больных на ПА, даже на III этапе лечения. До лечения содержание NО-синтазы было высоким, что обусловило патологическое действие NО. Под влиянием лечения уровень NО-синтазы резко снизился, особенно на III этапе.
Выводы. Проведенная терапия позволила получить стойкую ремиссию без осложнений. Терапию больных АП необходимо проводить в три этапа в зависимости от доз системных глюкокортикостероидов с использованием как традицион­ных препаратов, так и новых, с учетом данных изучения функции печени, биохимических показателей, вариабельности сердечного ритма, мониторинга артериального суточного давления, метаболизма NО, окислительной модификации белков. Не рекомендовано использование анаболических стероидов и седативных средств.

Ключевые слова: пузырчатка, биохимия, белок, NО-синтаза, лечение, препараты, глюкокортикостероиды, этапы.

Список литературы:  
1.    Дерматологія. Венерологія: Підручник / За ред. проф. В.І. Степаненка. — ​К ., 2012. — ​848 с.
2.    Дерматовенерология / Под ред. В.П. Федотова, А.Д. Дю­­дюна, В.И. Степаненко.— Днепропетровск—Киев: Изд-во «Свидлер А.Л.», 2011. — ​652 с.
3.    Дубинина Е.Е. Продукты метаболизма кислорода в функциональной активности клеток. — ​СПб: Мед. пресса, 2006. — 397 с.
4.    Исаев А.П., Личагина С.Г., Потапов Т.В. Стратегии адаптации человека: Учебное пособие. — ​Тюмень: Изд-во «ТГУ», 2003.— 248 с.
5.    Конитова Т.В., Абаликина Е.П., Щелчнова Н.А. Значение перекисного окисления липидов в биологических субстратах для оценки обменных процессов при псориазе // Клин. и лаб. диагностика. — 2007. — № 11. — ​С. 20—23.
6.    Конитова Т.В., Дмитриева О.Н., Химкина Л.Н., Пин­телева Г.А. Окислительная модификация белков и олигопептидов у больных хроническими дерматозами с синд­ромом эндогенной интоксикации // Фундаментальные исследования. — 2009 — ​№ 6. — ​С. 25—31.
7.    Матушевская Е.В. Иммунохимический анализ антигенов эпидермиса и дермы в дифференциальной диагностике и оценке эффективности лечения больных истинной акантолитической пузырчаткой: Автореф. дис …д-ра мед. наук. — ​М., 1996.— 28 с.
8.    Меньшиков Е.Б., Зеньков Н.К., Ланкина В.З. Окисли­тельный стресс: патологические состояния и заболевания. — ​Новосибирск: АрТА, 2008. — 284 с.
9.    Метельская В.А., Гуманова Н.Г. Оксид азота: роль в регуляции биологических функций, методы определения в крови человека // Лаб. мед. — 2005. — № 7. — ​С. 19—24.
10.    Охотникова Е.Н., Калюжная Л.Д., Гладуш Ю.И. и др. Тяжелое течение акантолитической пузырчатки в практике врача педиатра, детского дерматолога, аллерголога, пульмонолога // Клін. алергол., інфектолог. — 2010. — № 8. — ​С. 50—60.
11.    Потекаев Н.С., Кочергин Н.Г., Теплюк Н.Н. и др. Терапевтическая тактика при стероидорезистентной вульгарной пузырчатке // Рос. журн. кожн. и венерол. болезней. — 2003. — № 2. — ​С. 11—15.
12.    Практическая дерматология: Учебное пособие / Под общ. ред. проф. Л.А. Болотной. — ​Харьков: ХМАПО, 2015.—  278 с.
13.    Рощенюк Л.В., Владика А.С., Міненко С.В. та ін. Про­філактика ускладнень, зумовлених побічною дією корти­костероїдної терапії, у хворих на пухирчатку // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2014. — № 4 (55). — ​С. 56—60.
14.    Рыжко В.П., Владыка А.С., Воронцов В.М. и др. К проб­леме инфузионной терапии в дерматовенерологии // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2011. — № 1. — ​С. 97—100.
15.    Самцов В.И., Подвысоцкая И.И. Пузырчатка. — ​Л.: Лен. ГИДУВ имени С.М. Кирова, 1985. — 18 с.
16.    Суздальцева И.В., Пантелеева Г.А., Копыткова Т.В. К вопросу о патогенезе акантолитической пузырчатки // Сучасні проблеми дерматовенерологічної і космето­ло­гічної допомоги в умовах реформування охорони здоров’я: Зб. наук. пр. (дод. до Вісника ХНУ імені В.Н. Каразіна. Сер. Медицина). — ​Х., 2009. — ​Вип. 6. — ​С. 139—143.
17.    Торсуев Н.А., Шеклаков Н.Д., Романенко В.Н. Буллезные дерматозы. — ​М.: Медицина, 1979. — 296 с.
18.    Чекман И.С., Беленичев И.Ф., Кучеренко Л.И. и др. NО-Синтазная активность в головном мозге спонтанно гипертензированных крыс: модулирующие действия нового препарата «МТ» // Патол. — 2012. — № 3 (26). — ​С. 125.
19.    Цераидис Г.С., Федотов В.П., Дюдюн А.Д., Туманс­кий В.А. Гистология и клиническая характеристика дерматозов. — ​Днепропетровск—Харьков—Запорожье: Изд-во «Свид­лер А.Л.», 2004. — ​536 с.
20.    Hallivell B., Yutteringe M.C. Frec radical in biology and medicine. — ​Oxford: Clarendon Press, 1999. — 320 p.
21.    Rahman J., Adcoche J.M. Oxidative stressand redox regulation of lung inflammation in CORD // Eur. Respir. J. — 2006. — ​Vol. 28. — ​P. 219—242.
22.    Vizir V.A., Makurina G.Y. State of free — ​radical processes and antioxidant defence of patients myth psoriasis and concomitant essential hepertension // Запорож. мед. журн. — 2016. — № 4 (97). — ​С. 21—28.
23.    Well S.B., Oh I.Y., Diers A.R., Landar A. Oxidation modification of proteins an emerging mechanism of cell signaling // Frontiers in Physiology. — 2012. — ​Vol. 3 — ​P. 369—378.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Українська

4. Наукові дослідження

 

Аналіз чинників, що впливають на розвиток тяжких форм акне

М.Е. Запольський1, М.М. Лебедюк1, Н.Б. Прокоф’єва1, Д.В. Іванов3, А.В. Добровольська3, Л.П. Квітко2

1 Одеський національний медичний університет
2 Обласний шкірно-венерологічний диспансер, Одеса
3 Клініка «Ренесанс-Медікал», Одеса

Мета роботи — ​вивчення чинників, що сприяють трансформації легких та середньотяжких форм акне у тяжкі форми захворювання, визначення рівня статевих гормонів у пацієнтів з різним ступенем тяжкості вугрової хвороби.
Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 74 пацієнти з акне різного ступеня тяжкості. Всі вони запов­нювали спеціальні анкети, що дало змогу встановити тригерні чинники захворювання. Визначали рівні сироваткового кортизолу, дегідроепіандростерон-сульфату, вільного тестостерону, глобуліну, що зв’язує статеві гормони.
Результати та обговорення. Основними клінічними виявами тяжких форм акне є: вузлувато-кістозні абсцедуючі, вузлувато-кістозні акне з некротизацією, вузлувато-кістозні акне з асиметричним ураженням, акне зі схильністю до келоїдоутворення, блискавичне акне. Основними тригерними чинниками розвитку тяжких форм захворювання є психоемоційний стрес, нераціональні косметологічні маніпуляції, тривале використання топічних антибіотиків. Найбільші ендокринні коливання виявлено під час аналізу рівня дегідроепіандростерон-сульфату в осіб з тяжкими формами акне. Важливими прогностичними критеріями оцінки тяжкості вугрової хвороби у чоловіків є показники дегідроепіанд­ростерон-сульфату і глобуліну, що зв’язує статеві гормони, у жінок — ​рівні кортизолу і вільного тестостерону.
Висновки. Інтерпретацію більшості діагностичних маркерів тяжких форм акне необхідно проводити з урахуванням індивідуальних особливостей організму, супутньої ендокринної та соматичної патології.

Ключові слова: акне, тяжкі форми, тригерні чинники, дегідроепіандростерон-сульфат, кортизол, вільний тестостерон, глобулін, що зв’язує статеві гормони.

Список літератури:  
1.    Адаскевич В.П. Акне вульгарные и розовые. — ​М., 2005. — 160 c.
2.    Багрец А.Н., Кузнецов В.А., Рукша Т.Г. Изменение уровня 21-гидроксилазы в клетках кожи больных акне //Сиб. мед. журн. — 2013. — ​Т. 122, № 7. — ​С. 67—71.
3.    Горячкина М.В., Белоусова Т.А. Современные представления о патогенезе, клинике, терапии акне у женщин // РМЖ. — 2012. — № 22. — ​С. 1153.
4.    Гродницкая Е.Э., Курцер М.А. Патогенез и лечение акне при синдроме гиперандрогении у женщин // Вестн. дерматол., венерол. — 2012. — № 3. — ​С. 100—103.
5.    Гунина Н.В., Масюкова С.А., Пищулина А.А. Роль половых стероидных гормонов в патогенезе акне // Экспер. и клин. дерматокосметол. —2005. — № 5. — ​С. 55—62.
6.    Доброхотова Ю.Э., Корсунская И.М., Рагимова З.Э. и др. Гиперандрогения и акне в практике гинеколога и дерматолога: вопросы диагностики и терапии // РМЖ. —2008. — № 1. — ​С. 54.
7.    Задніпряна О.І. Андрогени та їх роль у формуванні дерматопатії у жінок: зб. наук. праць співробіт. НМАПО імені П.Л. Шупика 25/2016. — ​С. 126—132.
8.    Матушевская Е.В. Новые аспекты в патогенезе и терапии акне // Совр. пробл. дерматовенерол., иммунол. и врач. косметол. — 2011. — ​№ 2. — ​С. 89—91.
9.    Barrat H., Hamilton F., Car G. et al. Outcome measures in acne vulgaris: systemic review // Br. J. Dermatol. — 2009. — ​Vol. 153. — ​P. 445—448.
10.    Cho S.H., Choi M.H., Sim W.Y. et al. Metabolic alterations of DHEA and cholesterol sulphates in the hair of patients with acne measured by liquid chromatography-mass spectrometry // Exp. Dermatol. — 2010. — ​Vol. 19, N 7. — ​P. 694—696.
11.    Contassot E., French L.E. New Insights into Acne Patho­genesis: Propionibacterium Acnes Activates the Inflam­masome // J. Invest. Dermatol. — 2014. — ​Vol. 134, N 2. — ​P. 310—313.
12.    Dеmina О.M., Kartelishev A.V., Karpova E.I., Danischuk O.I. Role of Cytokines in the Pathogenesis of Acne // Int. J. Biomedicine. — 2017. —Vol. 7 (1) — ​P. 37—40.
13.    Dumont-Wallon G., Dreno B. Specificity of acne in women older than 25 years // Presse Med. — 2008. —Vol. 37. — ​P. 585—591.
14.    Fitz-Gibbon S., Tomida S., Chiu B.H. et al. Propionibac­terium acnes strain populations in the human skin micro­biome associated with acne // J. Invest. Dermatol. — 2013. — ​Vol. 133 (9). — ​P. 2152—2160.
15.    Gao J., Mahto A. Anti-Androgen Therapy in Female Adult Acne // J. Dermatol. Res. Ther. — 2016.–Vol. 2, N 2. — ​P. 23.
16.    Isard O., Knol A.C., Aries M.F. et al. Proprionibacterium acnes activates the IGF‑1 / IGF‑1R system in the epidermis and induces keratinocytes proliferation // J. Invest. Dermatol. — 2011. —Vol. 131. —P. 59—66.
17.    Perkins A.C., Maglione J., Hillebrand G.G., Miyamoto K., Kimball A.B. Acne vulgaris in women: prevalence across the life span // J. Womens Health (Larchmt).— ​2012. — ​Vol. 21. — ​P. 223—230.
18.    Thiboutot D. Pathogenesis and treatment of acne // 10th Congress EADV, Munich: 2001. — 91 p.
19.    Uysal G., Sahin Y., Unluhizarci K. et al. Is acne a sign of androgen excess disorder or not?// European Journal of Obstetrics & Gynecology and Reproductive Biology. — 2017. —Vol. 211. — ​P. 21—25.
20.    Williams H.C., Dellavalle R.P., Garner S. Acne vulgaris // Lancet. — 2012. —Vol. 379. — ​P. 361—372.

Інше:  
Запольський Максим Едуардович, д. мед. н., доц. кафедри дерматології та венерології Одеського національного медичного університету
65006, м. Одеса, вул. Академіка Воробйова, 5
Е-mail: maksimz@3g.ua
Лебедюк Михайло Миколайович, д. мед. н., проф., зав. кафедри дерматології та венерології Одеського національного медичного університету
Прокоф’єва Ніна Борисівна, к. мед. н., доц. кафедри дерматології та венерології Одеського національного медичного університету
Іванов Дмитро Володимирович, лікар-хірург клініки «Ренесанс-Медікал», Одеса
Добровольська Анастасія В’ячеславівна, лікар-дерматовенеролог клініки «Ренесанс-Медікал», Одеса
Квітко Лілiя Павлівна, лікар-дерматовенеролог Одеського обласного шкірно-венерологічного диспансеру

 

Анализ факторов, влияющих на развитие тяжелых форм акне

М.Э. Запольский1, М.Н. Лебедюк1, Н.Б. Прокофьева1, Д.В. Иванов3, А.В. Добровольская3, Л.П. Квитко2

1 Одесский национальный медицинский университет
2 Областной кожно-венерологический диспансер, Одесса
3 Клиника «Ренессанс-Медикал», Одесса

Цель работы — ​изучение факторов, способствующих трансформации легких и среднетяжелых форм акне в тяжелые формы заболевания, определение уровня половых гормонов у лиц с разной степенью тяжести угревой болезни.
Материалы и методы. Под наблюдением находились 74 пациента с акне различной степени тяжести. Все они запол­няли специальные анкеты, позволяющие установить факторы, спровоцировавшие заболевание. Определяли уровни сывороточного кортизола, дегидроэпиандростерон-сульфата, свободного тестостерона, глобулина, связывающего половые гормоны.
Результаты и обсуждение. Основными клиническими проявлениями тяжелых форм акне являются: узловато-кистозные абсцедирующие, узловато-кистозные акне с некротизацией, узловато-кистозные акне с ассиметричным поражением, акне со склонностью к келоидообразованию, молниеносное акне. Основными триггерными факторами развития тяжелых форм заболевания являются психоэмоциональный стресс, нерациональные косметологические манипуляции, длительное использование топических антибиотиков. Наиболее значимые эндокринные колебания выявлены при анализе уровня дегидроэпиандростерон-сульфата у лиц с тяжелыми формами акне. Важными прогностическими критериями оценки тяжести угревой болезни у мужчин являются показатели дегидроэпиандросте­рон-сульфата и глобулина, связывающего половые гормоны, у женщин — ​уровни кортизола и свободного тестостерона.
Выводы. Интерпретацию большинства диагностических маркеров тяжелых форм акне необходимо проводить с уче­том индивидуальных особенностей организма, сопутствующей эндокринной и соматической патологии.

Ключевые слова: Акне, тяжелые формы, триггерные факторы, дегидроэпиандростерон-сульфат, кортизол, свободный тестостерон, глобулин, связывающий половые гормоны.

Список литературы:  
1.    Адаскевич В.П. Акне вульгарные и розовые. — ​М., 2005. — 160 c.
2.    Багрец А.Н., Кузнецов В.А., Рукша Т.Г. Изменение уровня 21-гидроксилазы в клетках кожи больных акне //Сиб. мед. журн. — 2013. — ​Т. 122, № 7. — ​С. 67—71.
3.    Горячкина М.В., Белоусова Т.А. Современные представления о патогенезе, клинике, терапии акне у женщин // РМЖ. — 2012. — № 22. — ​С. 1153.
4.    Гродницкая Е.Э., Курцер М.А. Патогенез и лечение акне при синдроме гиперандрогении у женщин // Вестн. дерматол., венерол. — 2012. — № 3. — ​С. 100—103.
5.    Гунина Н.В., Масюкова С.А., Пищулина А.А. Роль половых стероидных гормонов в патогенезе акне // Экспер. и клин. дерматокосметол. —2005. — № 5. — ​С. 55—62.
6.    Доброхотова Ю.Э., Корсунская И.М., Рагимова З.Э. и др. Гиперандрогения и акне в практике гинеколога и дерматолога: вопросы диагностики и терапии // РМЖ. —2008. — № 1. — ​С. 54.
7.    Задніпряна О.І. Андрогени та їх роль у формуванні дерматопатії у жінок: зб. наук. праць співробіт. НМАПО імені П.Л. Шупика 25/2016. — ​С. 126—132.
8.    Матушевская Е.В. Новые аспекты в патогенезе и терапии акне // Совр. пробл. дерматовенерол., иммунол. и врач. косметол. — 2011. — ​№ 2. — ​С. 89—91.
9.    Barrat H., Hamilton F., Car G. et al. Outcome measures in acne vulgaris: systemic review // Br. J. Dermatol. — 2009. — ​Vol. 153. — ​P. 445—448.
10.    Cho S.H., Choi M.H., Sim W.Y. et al. Metabolic alterations of DHEA and cholesterol sulphates in the hair of patients with acne measured by liquid chromatography-mass spectrometry // Exp. Dermatol. — 2010. — ​Vol. 19, N 7. — ​P. 694—696.
11.    Contassot E., French L.E. New Insights into Acne Patho­genesis: Propionibacterium Acnes Activates the Inflam­masome // J. Invest. Dermatol. — 2014. — ​Vol. 134, N 2. — ​P. 310—313.
12.    Dеmina О.M., Kartelishev A.V., Karpova E.I., Danischuk O.I. Role of Cytokines in the Pathogenesis of Acne // Int. J. Biomedicine. — 2017. —Vol. 7 (1) — ​P. 37—40.
13.    Dumont-Wallon G., Dreno B. Specificity of acne in women older than 25 years // Presse Med. — 2008. —Vol. 37. — ​P. 585—591.
14.    Fitz-Gibbon S., Tomida S., Chiu B.H. et al. Propionibac­terium acnes strain populations in the human skin micro­biome associated with acne // J. Invest. Dermatol. — 2013. — ​Vol. 133 (9). — ​P. 2152—2160.
15.    Gao J., Mahto A. Anti-Androgen Therapy in Female Adult Acne // J. Dermatol. Res. Ther. — 2016.–Vol. 2, N 2. — ​P. 23.
16.    Isard O., Knol A.C., Aries M.F. et al. Proprionibacterium acnes activates the IGF‑1 / IGF‑1R system in the epidermis and induces keratinocytes proliferation // J. Invest. Dermatol. — 2011. —Vol. 131. —P. 59—66.
17.    Perkins A.C., Maglione J., Hillebrand G.G., Miyamoto K., Kimball A.B. Acne vulgaris in women: prevalence across the life span // J. Womens Health (Larchmt).— ​2012. — ​Vol. 21. — ​P. 223—230.
18.    Thiboutot D. Pathogenesis and treatment of acne // 10th Congress EADV, Munich: 2001. — 91 p.
19.    Uysal G., Sahin Y., Unluhizarci K. et al. Is acne a sign of androgen excess disorder or not?// European Journal of Obstetrics & Gynecology and Reproductive Biology. — 2017. —Vol. 211. — ​P. 21—25.
20.    Williams H.C., Dellavalle R.P., Garner S. Acne vulgaris // Lancet. — 2012. —Vol. 379. — ​P. 361—372.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Російська

5. Наукові дослідження

 

Особливості корекції дисбіозу порожнини рота у хворих на цукровий діабет 2 типу

О.П. Ступак1, А.П. Левицький2, М.Я. Нідзельський1, М.О. Дудченко1

1 ВДНЗ «Українська медична стоматологічна академія», Полтава
2 ДУ «Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії НАМН України», Одеса

Мета роботи – вивчити терапевтичний ефект «Квертуліну» (кверцетин + інулин + цитрат кальцію)  в комплексному лікуванні пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу.
Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебували 59 пацієнтів (24 чоловіки, 35 жінок) із цукровим діабетом 2 типу віком від 45 до 65 років. Усі пацієнти мали цукровий діабет середнього ступеня тяжкості, субкомпенсованої форми, з рівнем глюкози у крові 8—12 ммоль/л. Пацієнтів розподілили на дві групи: контрольну, в якій лікування проводили згідно з  протоколом («Актовегін» по 1 таблетці тричі на добу, «АЕвіт» по 1 таблетці 1 раз на добу, ін’єкції «Мілгами» — по 2,0 мл/добу, «Етамзилат» по 2,0 мл/добу, нікотинова кислота по 1,0 мл/добу, «Мілдронат» по 5,0 мл/добу), та основну, пацієнти якої  додатково отримували «Квертулін» (1 чайна ложка 4 рази на добу після їжі). Терапевтичний ефект «Квертуліну» оцінювали за вмістом глюкози в крові та рівнем у плазмі біохімічних маркерів запалення (малонового діальдегіду, еластази), ступінь мікробного обсіменіння – за активністю уреази, неспецифічний імунний статус — за активністю лізоциму. Ступінь дисбіозу розраховували за методом А.П. Левітського. Антиоксидантну активність оцінювали за активністю каталази та величиною антиоксидантного—прооксидантного індексу.
Результати та обговорення. У хворих у плазмі крові був підвищений рівень біохімічних маркерів запалення та мікробного обсіменіння при одночасному зниженні активності лізоциму і каталази. Під впливом лікування дисбіоз зменшився у контрольній групі на 29 %, в основній — на 87 %. В основній групі активність каталази та антиоксидантний–прооксидантний індекс зменшилися у 3,0—3,5 разу щодо вихідних показників.
Висновки. Використання в комплексному лікуванні хворих на цукровий діабет 2 типу препарату «Квертулін»  нормалізує біохімічні показники, знижує ступінь дисбіозу та підвищує рівень захисту.

Ключові слова: цукровий діабет, дисбіоз, запалення, ферменти, «Квертулін».

Список літератури:  
1.    Горячковский А.М. Клиническая биохимия в лабораторной диагностике. — ​Одесса: Эколо­гия, 2005. — 3 изд. — 616 с.
2.    Левицкий А.П., Деньга О.В., Макаренко О.А. и др. Био­химические маркеры воспаления тканей ротовой по­­лости: метод. рекомендации. — ​Одесса: КП ОГТ, 2010. — 16 с.
3.    Левицкий А.П., Макаренко О.А., Селиванская И.А. и др. Влияние квертулина на биохимические показатели воспаления и дисбиоза в десне крыс после воздействия липополисахарида // Вісник морської медицини.— 2012.— № 4 (58). — ​С. 99—103.
4.    Левицкий А.П., Макаренко О.А., Селиванская И.А. и др. Квертулин: витамин Р, пребиотик, гепатопротектор.— Одес­са: КП ОГТ, 2012. — 20 с.
5.    Левицкий А.П., Макаренко О.А., Селиванская И.А. и др. Ферментативный метод определения дисбиоза полости рта для скрининга про- и пребиотиков: метод. рекомендации. — ​К.: ГФЦ МЗУ, 2007. — 23 с.
6.    Левицкий А.П., Цисельский Ю.В., Селиванская И.А. и др. Сахарный диабет и дисбиоз: новая концепция профилактики сосудистых осложнений диабета // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — ​Т. 15, № 3. — ​С. 351.
7.    Левицкий А.П., Цисельский Ю.В. Дисбиоз, дисбиотическая ретинопатия и пребиотики. — ​Одесса: КП ОГТ, 2012. — 197 с.
8.    Левицький А.П., Дем’яненко С.О., Цісельський Ю.В. Гепатопротекторні властивості кверцетину при експериментальному токсичному гепатиті // Експер. клін. фізіол. і біохімія. — 2011. —№ 1. — ​С. 10—15.
9.    Левицький А.П., Цісельський Ю.В. Дисбіотичні аспекти патогенезу цукрового діабету // Ендокринологія. — 2010. — ​Т. 15, додаток. — ​С. 40.
10.    Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ «Ста­тистика». — ​М.: Медиа сфера, 2002.
11.    Шухтин В.В. Влияние квертулина на биохимические по­­казатели воспаления и дисбиоза в коже крыс с экспериментальным иммунодефицитом // Досягнення біології та медицини. — 2013. —№ 1 (21). — ​С. 51—53.

Інше:  
Ступак Олена Павлівна, к. мед. н., доц. кафедри післядипломної освіти лікарів стоматологів ВДНЗ «Українська медична стоматологічна академія»
36015, м. Полтава, вул. Шляхова, 1а
Тел. (066) 785-66-76. E-mail: elena.stupak.ua@gmail.com
Левицький Анатолій Павлович, д. біол. н., проф., чл.-кор. Національної академії аграрних наук України, заст. директора з науки ДУ «Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії НАМН України», засл. діяч науки і техніки України
Нідзельський Михайло Якович, д. мед. н., проф., зав. кафедри післядипломної освіти лікарів стоматологів-ортопедів
ВДНЗ «Українська медична стоматологічна академія»
Дудченко Микола Олексійович, д. мед. н., проф. кафедри внутрішніх хвороб та медицини невідкладних станів зі шкірними
та венеричними хворобами ВДНЗ «Українська медична стоматологічна академія», засл. діяч науки і техніки України

 

Особенности коррекции дисбиоза полости рта у больных с сахарным диабетом 2 типа

Е.П. Ступак1, А.П. Левицкий2, М.Я. Нидзельский1, Н.А. Дудченко1

1 ВГУЗ «Украинская медицинская стоматологическая академия», Полтава
2 ГУ «Институт стоматологии и челюстно-лицевой хирургии НАМН Украины», Одесса

Цель работы — изучить терапевтический эффект «Квертулина» (кверцетин + инулин + цитрат кальция)  в комплексном лечении пациентов с сахарным диабетом 2 типа.
Материалы и методы. Под нашим наблюдением находились 59 пациентов (24 мужчины, 35 женщин) с сахарным диабетом 2 типа в возрасте от 45 до 65 лет. Все пациенты имели сахарный диабет средней степени тяжести, субкомпенсированной формы, с уровнем глюкозы в крови 8—12 ммоль/л. Пациентов распределили на две группы: конт­рольную, в которой лечение проводили согласно протоколу («Актовегин» по 1 таблетке 3 раза в день, «АЕвит» по 1 таблетке 1 раз в день, инъекции «Милгамы» — по 2,0 мл/сут, «Этамзилат» по 2,0 мл/сут, никотиновая кислота по 1,0 мл/сут, «Милдронат» по 5,0 мл/сут), и основную, пациенты которой дополнительно получали «Квертулин» (1 чайная ложка 4 раза в день после еды). Терапевтический эффект «Квертулина» оценивали по содержанию глюкозы в крови и уровню в плазме биохимических маркеров воспаления (малонового диальдегида, эластазы), степень микробной обсемененности — по активности уреазы, неспецифический иммунный статус — по активности лизоцима. Степень дисбиоза рассчитывали по методу А.П. Левитского. Антиоксидантную активность оценивали по активности каталазы и величине антиоксидантного—прооксидантного индекса.
Результаты и обсуждение. У больных в плазме крови был повышен уровень биохимических маркеров воспаления и микробной обсемененности при одновременном снижении активности лизоцима и каталазы. Под влиянием лечения дисбиоз уменьшился в контрольной группе  на 29 %, в основной – на 87 %. В основной группе активность каталазы и антиоксидантный–прооксидантный индекс уменьшились в 3,0–3,5 раза по сравнению с исходными показателями.
Выводы. Использование в комплексном лечении больных сахарным диабетом 2 типа препарата «Квертулин» нормализует биохимические показатели, снижает степень дисбиоза и повышает уровень защиты.

Ключевые слова: сахарный диабет, дисбиоз, воспаление, ферменты, «Квертулин».

Список литературы:  
1.    Горячковский А.М. Клиническая биохимия в лабораторной диагностике. — ​Одесса: Эколо­гия, 2005. — 3 изд. — 616 с.
2.    Левицкий А.П., Деньга О.В., Макаренко О.А. и др. Био­химические маркеры воспаления тканей ротовой по­­лости: метод. рекомендации. — ​Одесса: КП ОГТ, 2010. — 16 с.
3.    Левицкий А.П., Макаренко О.А., Селиванская И.А. и др. Влияние квертулина на биохимические показатели воспаления и дисбиоза в десне крыс после воздействия липополисахарида // Вісник морської медицини.— 2012.— № 4 (58). — ​С. 99—103.
4.    Левицкий А.П., Макаренко О.А., Селиванская И.А. и др. Квертулин: витамин Р, пребиотик, гепатопротектор.— Одес­са: КП ОГТ, 2012. — 20 с.
5.    Левицкий А.П., Макаренко О.А., Селиванская И.А. и др. Ферментативный метод определения дисбиоза полости рта для скрининга про- и пребиотиков: метод. рекомендации. — ​К.: ГФЦ МЗУ, 2007. — 23 с.
6.    Левицкий А.П., Цисельский Ю.В., Селиванская И.А. и др. Сахарный диабет и дисбиоз: новая концепция профилактики сосудистых осложнений диабета // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — ​Т. 15, № 3. — ​С. 351.
7.    Левицкий А.П., Цисельский Ю.В. Дисбиоз, дисбиотическая ретинопатия и пребиотики. — ​Одесса: КП ОГТ, 2012. — 197 с.
8.    Левицький А.П., Дем’яненко С.О., Цісельський Ю.В. Гепатопротекторні властивості кверцетину при експериментальному токсичному гепатиті // Експер. клін. фізіол. і біохімія. — 2011. —№ 1. — ​С. 10—15.
9.    Левицький А.П., Цісельський Ю.В. Дисбіотичні аспекти патогенезу цукрового діабету // Ендокринологія. — 2010. — ​Т. 15, додаток. — ​С. 40.
10.    Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ «Ста­тистика». — ​М.: Медиа сфера, 2002.
11.    Шухтин В.В. Влияние квертулина на биохимические по­­казатели воспаления и дисбиоза в коже крыс с экспериментальным иммунодефицитом // Досягнення біології та медицини. — 2013. —№ 1 (21). — ​С. 51—53.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Англійська

6. Наукові дослідження

 

Клініко-патогенетичне порівняння перебігу атопічного дерматиту та істинної екземи

О.Д. Александрук

Івано-Франківський національний медичний університет

Мета роботи — ​провести клініко-патогенетичне порівняння дорослих хворих на атопічний дерматит (АД) та хронічну істинну екзему (ХІЕ).
Матеріали та методи. Обстежено 129 осіб дорослого віку, хворих на АД та ХІЕ. Проведено порівняння клініко-діаг­ностичних ознак, вивчення клінічної ефективності лікування та особливостей секреції загального IgE, інтерфе­ро­ну-γ (ІФН-γ) та інтерлейкіну‑4 (IЛ‑4) у сироватці крові в динаміці.
Результати та обговорення. Діагностичні критерії АД частково виявляли і у хворих на ХІЕ, проте значна відмін­ність у частоті малих ознак була значущою в диференційній діагностиці. Встановлено два патогенетично неоднорідних варіанти перебігу як АД, так і ХІЕ, залежно від рівня сироваткових IgE: варіант із високим рівнем загального IgE і зв’язком між тяжкістю загострення та секрецією IЛ‑4 і варіант зі звичайним рівнем IgE та зв’язком між тяжкістю перебігу і секрецією ІФН-γ. Унаслідок збільшення синтезу ІФН-γ у хворих з IgE-залежними варіантами дерматозів тривалість стаціонарного лікування була більшою. Подальше ведення таких хворих потребує продов­ження системної антигістамінної терапії.
Висновки. Згідно з отриманими даними АД та ХІЕ у дорослих осіб мають спільні клініко-патогенетичні ознаки та два патогенетичних варіанти перебігу. IgE-залежний варіант обох дерматозів пов’язаний із більшою тривалістю стаціонарної фази та необхідністю продовження системної антигістамінної терапії на ранньому амбулаторному етапі спостереження.

Ключові слова: Атопічний дерматит, істинна екзема, інтерлейкіни, лікування.

Список літератури:  
1.    Бережний В.В., Білозоров О.П. та ін. Діагностика та терапія атопічного дерматиту (стандарти діагностики та терапії) — ​К., 2002. — 30 с.
2.    Дерматологія, венерологія: Підручник / За ред. В.І. Сте­па­ненка. — ​К.: КІМ, 2012. — 904 с.
3.    Дудченко М.О., Дуденко I.І., Васильєва К.В. та ін. Роз­повсюдженість дерматозів в залежності від екологічного стану районів у Полтавській області // Журн. дерматол. и косметол. имени Н.А. Торсуева. — 2004. — № 1—2(8). — ​С. 122—123.
4.    Калюжна Л.Д., Ошивалова О.О., Бойчук А.М., Резніко­ва А.А. Погляд на лікування алергодерматозів // Укр. журн. дерматол., венерол. та косметол. — 2011. — № 4 (43). — ​С. 56—60.
5.    Мавров І.І. Раціональна діагностика та лікування в дер­ма­тології та венерології. — ​К.: Доктор-Медіа, 2007. — 344 с.
6.    Graham-BrownR., Burns T. Lecture Notes on Dermatolo­gy. — 8th ed. — ​Blackwell Publishing, 2002. — 201 p.
7.    Hunter J.A., Savin J.A., Dahl M.V. Clinicaldermatology. — 3rd ed. — ​Blackwell Publishing, 2002. — 365 p.
8.    Leung D. New insights into atopic dermatitis // J. Clin. Invest. — 2004. — ​Vol. 113, N 4. — ​P. 651—657.
9.    Schafer T., Vieluf D., Nienhaus A. Epidemiology of atopicecze main the general population // J. Allergy Clin. Imm. Intern. — 1997. — ​Supple 4. — ​P. 13.
10.    Severity scoring of atopic dermatitis: the SCORAD index. Consensus Report of the European Task Force on Atopic Dermatitis // Dermatol. — 1993. — ​N 186 (1). — ​P. 23—31.
11.    Sugarman J.L., Fluhr J.W., Fowler A.J. et al. The objective severity assessment of atopic dermatitis score: an objective measure using permeability barrier function and stratum corneum hydration with computer-assisted estimates for extent of disease // Arch. Dermatol. — 2003. — ​Vol. 139. — ​P. 1417—1422.
12.    Zaidi Z., Lanigan S.W. Dermatology in clinical practice. — ​London: Springer-Verlag, 2010. — 591 р.

Інше:  
Александрук Олександр Дмитрович, зав. кафедри дерматології та венерології Івано-Франківського національного медичного університету
76000, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 2
Тел. (050) 338-95-15

 

Клинико-патогенетическое сравнение течения атопического дерматита и истинной экземы

А.Д. Александрук

Ивано-Франковский национальный медицинский университет

Цель работы — ​провести клинико-патогенетическое сравнение взрослых больных атопическим дерматитом (АД) и хронической истинной экземой (ХИЭ).
Материалы и методы. Обследованы 129 лиц, больных АД и ХИЭ. Проведено сравнение клинико-диагностических признаков, исследование клинической эффективности лечения и особенностей секреции общего IgE, интерферона-γ (IFN-γ) и интерлейкина‑4 (ИЛ‑4) в сыворотке крови в динамике.
Результаты и обсуждение. Диагностические критерии АД частично выявляли и у больных ХИЭ, но частота выявления малых признаков была важной в дифференциальной диагностике. Установлены два патогенетически неоднородных варианта течения как АД, так и ХИЭ, в зависимости от уровня сывороточных IgE: вариант с высоким уровнем общего IgE и связью между тяжестью обострения и секрецией ИЛ‑4 и вариант с обычным уровнем IgE и связью между тяжестью течения и секрецией ИФН-γ. Вследствие увеличения синтеза ИФН-γ у больных с IgE-зависимыми вариантами дерматозов длительность стационарного лечения была больше. Дальнейшее ведение таких больных требует продолжения системной антигистаминной терапии.
Выводы. Согласно полученным результатам АД и ХИЭ у взрослых лиц имеют общие клинико-патогенетические признаки и два патогенетических варианта течения. IgE-зависимый вариант обоих дерматозов связан с большей длительностью стационарной фазы и необходимостью продолжения системной антигистаминной терапии на ран­нем амбулаторном этапе наблюдения.

Ключевые слова: атопический дерматит, истинная экзема, интерлейкины, лечение.

Список литературы:  
1.    Бережний В.В., Білозоров О.П. та ін. Діагностика та терапія атопічного дерматиту (стандарти діагностики та терапії) — ​К., 2002. — 30 с.
2.    Дерматологія, венерологія: Підручник / За ред. В.І. Сте­па­ненка. — ​К.: КІМ, 2012. — 904 с.
3.    Дудченко М.О., Дуденко I.І., Васильєва К.В. та ін. Роз­повсюдженість дерматозів в залежності від екологічного стану районів у Полтавській області // Журн. дерматол. и косметол. имени Н.А. Торсуева. — 2004. — № 1—2(8). — ​С. 122—123.
4.    Калюжна Л.Д., Ошивалова О.О., Бойчук А.М., Резніко­ва А.А. Погляд на лікування алергодерматозів // Укр. журн. дерматол., венерол. та косметол. — 2011. — № 4 (43). — ​С. 56—60.
5.    Мавров І.І. Раціональна діагностика та лікування в дер­ма­тології та венерології. — ​К.: Доктор-Медіа, 2007. — 344 с.
6.    Graham-BrownR., Burns T. Lecture Notes on Dermatolo­gy. — 8th ed. — ​Blackwell Publishing, 2002. — 201 p.
7.    Hunter J.A., Savin J.A., Dahl M.V. Clinicaldermatology. — 3rd ed. — ​Blackwell Publishing, 2002. — 365 p.
8.    Leung D. New insights into atopic dermatitis // J. Clin. Invest. — 2004. — ​Vol. 113, N 4. — ​P. 651—657.
9.    Schafer T., Vieluf D., Nienhaus A. Epidemiology of atopicecze main the general population // J. Allergy Clin. Imm. Intern. — 1997. — ​Supple 4. — ​P. 13.
10.    Severity scoring of atopic dermatitis: the SCORAD index. Consensus Report of the European Task Force on Atopic Dermatitis // Dermatol. — 1993. — ​N 186 (1). — ​P. 23—31.
11.    Sugarman J.L., Fluhr J.W., Fowler A.J. et al. The objective severity assessment of atopic dermatitis score: an objective measure using permeability barrier function and stratum corneum hydration with computer-assisted estimates for extent of disease // Arch. Dermatol. — 2003. — ​Vol. 139. — ​P. 1417—1422.
12.    Zaidi Z., Lanigan S.W. Dermatology in clinical practice. — ​London: Springer-Verlag, 2010. — 591 р.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Українська

7. Наукові дослідження

 

Артропатичний псоріаз: особливості патогенезу та клінічного перебігу

О.О. Сизон

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Мета роботи — ​на підставі результатів клініко-лабораторного та інструментального обстеження виявити патогномонічні ознаки перебігу артропатичного псоріазу (АП) для диференційованого вибору патогенетичної схеми лікування.
Матеріали та методи. У 2014—2017 рр. клініко-лабораторне та додаткове обстеження (рентгенодіагностика, ульт­развукове дослідження (УЗД), магнітно-резонансна томографія (МРТ)) пройшли 178 пацієнтів з АП на тлі псоріатичної хвороби  та 12 хворих без скарг на пошкодження кістково-суглобової системи. Вплив АП та схем терапії на якість життя пацієнта оцінювали за допомогою психометричних анкет опитувальників DLQI, PDI, PASE, CPDAI, Зунга та індексу РАSІ. Вміст загального білка, активність трансаміназ визначали за допомогою набору реактивів виробництва SIMKO Ltd, a-амілази, холестеролу, сечовини, рівень тимолової проби, білірубіну — з використанням БІО-Lachema-Тесту (БРНО, AMS, CHOL-150, ТG, Urea-450, TTT-150, Bil st), серологічні показники (рівень ревматоїдного фактора, С-реактивного білка, антистрептолізину-О) — кількісним та якісними методами. Стан суглобів і м’яких тканин оцінювали за допомогою МРТ на апараті Excelart Vantage ZGV Atlas (Тоshiba Medical System) та ультразвукових методик на апаратах Logiq 3, Aloka SSD-3500 SX ProSound.
Результати та обговорення. У більшості випадків при АП пошкодження суглобів виникає одночасно з псоріазом. До патогномонічних ознак АП належать одночасне псоріатичне ураження шкіри та нігтів, асиметричний моно- або олігоартрит переважно периферичних суглобів, особливо з ураженням дистальних міжфалангових суглобів кистей, остеоліз, негативна реакція на наявність ревматоїдного фактора. Найчастіше наявність періартритів (ентеритів, тендовагінітів, підтверджених за допомогою МРТ, УЗД) особливо на початкових стадіях АП поєднується із патологією нігтів як предиктором розвитку суглобового синдрому псоріатичної хвороби. До рентгенологічних особливостей АП зараховують асиметричність пошкоджень, променевий тип артриту суглобів кистей, слабку вираженість субхондрального остеопорозу, поєднання остеолізу з остеосклерозом, кінцеве звуження дистальних епіфізів фаланг пальців, осифікацію періосту діафізів, анкілоз дистальних і проксимальних міжфалангових суглобів одного і того самого пальця, дуговідросткових суглобів шийних хребців, мозаїчний характер запалення суглобів та осифікації зв’язок, однобічний сакроілеїт, наявність грубих синдесмофітів.
Висновки. АП — це проблема теоретичної і практичної медицини, вирішення якої потребує міждисциплінарного підходу для призначення диференційного патогенетичного лікування.

Ключові слова: Артропатичний псоріаз, особливості клініко-лабораторного та інструментального обстежень.

Список літератури:  
1.    Бадокин В.В. Избранные лекции по клинической ревматологии / Под ред. В.А. Насоновой и Н.В. Бунчука. — ​Москва, 2001. — ​С. 82—90.
2.    Бадокин В.В. Псориатический артрит: клиника, диагностика, лечение: автореф. дис. …д-ра мед. наук. — ​Москва, 2003. — 38 с.
3.    Беляев Г.М., Рыжко П.П. Псориаз. Псориатическая арт­ро­патия: Этиология, патогенез, диагностика, лечение, профилактика: 3-е изд., доп. — ​М.: МЕД пресс-информ, 2005. — 271 с.
4.    Галникіна С.О., Вакіряк Н.П. Псоріатичний артрит // Дерматология. Косметология. Сексопатология. — 2004. — № 3—4 (7). — ​С. 144—154.
5.    Довжанский С.И., Утц С.Р. Псориаз, или псориатическая болезнь. Ч. 1. — ​Саратов: Изд-во Саратовского университета, 1992. — 170 с.
6.    Задорожний Б.А. Псоріаз. — ​К.: Здоров’я, 1993. — 169 c.
7.    Олійник І.О., Кутасевич Я.Ф., Кондакова Г.К. Критерії оцінки ступеня виразності порушень кісткового мета­болізму при артропатичному псоріазі // Дерматологія. Косметологія. Сексопатологія. — 2007. — № 1—2. — ​С. 92—97.
8.    Сизон О.О., Степаненко В.І. Артропатичний псоріаз: проб­лемні питання діагностики та диференціації // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2010. — № 2 (37). — ​С. 42—51.
9.    Терлецкий О.В. Псориаз. Дифференциальная диагностика псориазоподобных редких дерматозов. — ​СПб: Меди­цинский атлас, 2007. — 510 с.
10.    Faraone S.V., Tsuang M.T. Measuring diagnostic accuracy in the absence of a «gold standard» // Am.J. Psychiatry. — 1994. — ​Vol. 151. — ​P. 7—650.

Інше:  
Сизон Орися Орестівна, д. мед. н., доц., зав. кафедри дерматології, венерології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького
79013, м. Львів, вул. Коновальця, 1
E-mail: syzon-orysya@ukr.net

 

Артропатический псориаз: особенности патогенеза и клинического течения

О.О. Сызон

Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого

Цель  работы — на основании результатов клинико-лабораторного и инструментального обследования выявить патогномонические признаки течения артропатического псориаза (АП) для дифференцированного выбора патогенетической схемы лечения.
Материалы и методы. В 2014—2017 гг. клинико-лабораторное и дополнительное обследование (рентгенодиагностика, ультразвуковое исследование (УЗИ), магнитно-резонансная томография (МРТ)) прошли 178 пациентов с АП на фоне псориатической болезни и 12 больных без жалоб на повреждение костно-суставной системы. Влияние АП и схем терапии на качество жизни пациента оценивали с помощью психометрических анкет опросников DLQI, PDI, PASE, CPDAI, Зунга и индекса РАSІ. Содержание общего белка, активность трансаминаз определяли с помощью набора реактивов производства SIMKO Ltd, a-амилазы, холестерола, мочевины, уровень тимоловой пробы, билирубина — с использованием БІО-Lachema-Теста (БРНО, AMS, CHOL-150, ТG, Urea-450, TTT-150, Bil st), серологические показатели (уровень ревматоидного фактора, С-реактивного белка, антистрептолизина-О) — коли­чественным и качественными методами. Состояние суставов и мягких тканей оценивали с помощью МРТ на аппарате Excelart Vantage ZGV Atlas (Тоshiba Medical System) и ультразвуковых методик на аппаратах logiq 3, Aloka SSD-3500 SX ProSound.
Результаты и обсуждение. В большинстве случаев при АП повреждение суставов возникает одновременно с псориазом. К патогномоническим признакам АП относятся одновременное псориатическое поражение кожи и ногтей, асимметричный моно- или олигоартрит преимущественно периферических суставов, особенно с поражением дистальных междуфаланговых суставов кистей, остеолиз, негативная реакция на наличие ревматоидного фактора. Чаще всего наличие периартритов (энтеритов, тендовагинитов, подтвержденных с помощью МРТ, УЗИ) особенно на начальных стадиях АП сочетается с патологией ногтей как предиктором развития суставного синдрома псориатической болезни. К рентгенологическим особенностям АП относят асимметричность повреждений, лучевой тип артрита суставов кистей, слабую выраженность субхондрального остеопороза, сочетание остеолиза с остеосклерозом, конечное сужение дистальных эпифизов фаланг пальцев, осификацию периоста диафизов, анкилоз дистальных и проксимальных межфаланговых суставов одного и того же пальца, дугоотростковых суставов шейных позвонков, мозаичный характер воспаления суставов и осификации связок, односторонний сакроилеит, наличие грубых синдесмофитов.
Выводы. АП – это проблема теоретической и практической медицины, решение которой требует междисциплинарного подхода для назначения дифференциального патогенетического лечения.

Ключевые слова: артропатический псориаз, особенности клинико-лабораторного и инструментального обследований.

Список литературы:  
1.    Бадокин В.В. Избранные лекции по клинической ревматологии / Под ред. В.А. Насоновой и Н.В. Бунчука. — ​Москва, 2001. — ​С. 82—90.
2.    Бадокин В.В. Псориатический артрит: клиника, диагностика, лечение: автореф. дис. …д-ра мед. наук. — ​Москва, 2003. — 38 с.
3.    Беляев Г.М., Рыжко П.П. Псориаз. Псориатическая арт­ро­патия: Этиология, патогенез, диагностика, лечение, профилактика: 3-е изд., доп. — ​М.: МЕД пресс-информ, 2005. — 271 с.
4.    Галникіна С.О., Вакіряк Н.П. Псоріатичний артрит // Дерматология. Косметология. Сексопатология. — 2004. — № 3—4 (7). — ​С. 144—154.
5.    Довжанский С.И., Утц С.Р. Псориаз, или псориатическая болезнь. Ч. 1. — ​Саратов: Изд-во Саратовского университета, 1992. — 170 с.
6.    Задорожний Б.А. Псоріаз. — ​К.: Здоров’я, 1993. — 169 c.
7.    Олійник І.О., Кутасевич Я.Ф., Кондакова Г.К. Критерії оцінки ступеня виразності порушень кісткового мета­болізму при артропатичному псоріазі // Дерматологія. Косметологія. Сексопатологія. — 2007. — № 1—2. — ​С. 92—97.
8.    Сизон О.О., Степаненко В.І. Артропатичний псоріаз: проб­лемні питання діагностики та диференціації // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2010. — № 2 (37). — ​С. 42—51.
9.    Терлецкий О.В. Псориаз. Дифференциальная диагностика псориазоподобных редких дерматозов. — ​СПб: Меди­цинский атлас, 2007. — 510 с.
10.    Faraone S.V., Tsuang M.T. Measuring diagnostic accuracy in the absence of a «gold standard» // Am.J. Psychiatry. — 1994. — ​Vol. 151. — ​P. 7—650.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Українська

8. На допомогу практичному лікарю

 

Сучасний погляд на проблему оніхомікозу. Аналіз ринку місцевих протигрибкових засобів

Б.Г. Коган1, Є.А. Верба2

1 Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ
2 ЛДЦ ПП «Інститут дерматокосметології доктора Богомолець», Київ

У даній оглядовій статті представлено сучасний погляд на проблему оніхомікозу, методи і підходи до лікування оніхомікозів. Розглянуто порівняння основних молекул, що застосовують за згаданої патології. Показано ефективність і зручність застосування такої лікарської форми, як лак. Представлено новий препарат на ринку України — ​«Амодерм Нео», лак для нігтів лікувальний (діюча речовина аморолфін).

Ключові слова: оніхомікоз, методи лікування та профілактики, нові лікарські форми, аморолфін, лак, «Амодерм Нео».

Список літератури:
1.    Зайченко А. В., Халеева Е. Л., Брюханова Т. А. Совре­менные подходы к лечению онихомикозов.— Аптека.— № 8 (879), 25 февраля 2013 г.— http://www.apteka.ua/article/213639.
2.    Сергеев Ю. В., Сергеев А. Ю. Oнихомикозы. Грибковые инфекции ногтей.— http://micology.narod.ru/books/onikhomikozy_sergeev.html.
3.    Adamski Z., Batura-Gabryel H. Еditors. Poznan: Medical Publishing House of Poznan University of Medical Sciences; 2007. Medical mycology for doctors and students.— P. 98—109.
4.    Baran E., Adamski Z., Maleszka R. et al. Combination therapy — ​recommendations for severe onychomycosis // Mikol. Lek. — 2003. — N 10. — ​Р. 75—78.
5.    Baran R., Kaoukhov A. Topical antifungal drugs for the treatment of onychomycosis: an overview of current stra­tegies for monotherapy and combination therapy // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. — 2005. — N 19. — ​Р. 21—29.
6.    Effendy I., Lecha M., Feuilhade de Chauvin M. et al. European Onychomycosis Observatory: epidemiology and clinical classification of onychomycosis // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. — 2005. — N 19. —Р. 8—12.
7.    Elewski B. E. Onychomycosis: pathogenesis, diagnosis, and management // Clin. Microbiol Rev. — 1998. — N 11. — ​Р. 415—429.
8.    Faergemann J., Baran R. Epidemiology, clinical presentation and diagnosis of onychomycosis // Br. J. Dermatol. — 2003. — N 149. — ​Р. 1—4.
9.    Favre B. et al. Comparison of in vitro activities of 17 antifungal drugs against a panel of 20 dermatophytes by using a microdilution assay // J. Clin. Microbiol. — 2003. — N 41. — ​Р. 4817—4819.
10.    Feng X., Xiong X., Ran Y. Efficacy and tolerability of amorolfine 5 % nail lacquer in combination with systemic antifungal agents for onychomycosis: A meta-analysis and systematic review // Dermatol. Ther.— 2017.— Vol. 30 (3). doi: 10.1111/dth.12457.
11.    Franz T. J. Absorption of arnorolfinc through human nail //Dermatology. — 1992. — N 184 (1). — ​Р. 18—20.
12.    Grover C., Khurana A. An update on treatment of onycho­mycosis // Mycoses. — 2012. — N 55. — ​Р. 541—551.
13.    Gupta A. K., Uro M., Cooper E. A. Onychomycosis therapy: past, present, future // J. Drugs Dermatol. — 2010. — N 9. — ​Р. 1109—1113.
14.    Hay R. Literature review. Onychomycosis // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. — 2005. — N 19. —Р. 1—7.
15.    Heikkala H., Stubbs S. The prevalence of onychomycosis in Finland // Br. J. Dermatol. — 1995.— N 133. — ​Р. 699—701.
16.    Lauharantu J. Comparative efficacy and safety of amorolfine naillacquer 2 % versus 5 % once weekly // Clin. Exp. Dermatol. — 1992. — N 17 (1). — ​Р. 41—43.
17.    Polak A. Kinetics of amoroifine in human nails // Mycocs. — 1993.— N 36. — ​Р. 101—106.
18.    Reinel D., Clarke C. Comparative efficacy and safety of arnorolfinenail lacquer 5 % in onychomycosis, once-weekly versustwice-weekly // Clin. Exp. Dermato1. — 1992. — N 17.1. — ​Р. 44—49.
19.    Roberts D. T. Prevalence of dermatophyte onychomycosis in the United Kingdom: results of an omnibus survey // Br. J. Dermatol. — 1992. — N 126. —Р. 23—37.
20.    Stuttgen G., Bauer E. Bioavailability, skin- and nail-pe­netration oftopically applied antimycotics // Mykosen. — 1982. — N 25. — ​Р. 74—80.
21.    Szepietowski J. C., Reich A. Combined treatment of toenail onychomycosis with terbinafine and amorolfine — ​pros­pective open-label study // Dermatol. Klin. — 2008.— N 10. — ​Р. 67—71.
22.    Thomas J., Jacobson G. A., Narkowicz C. K. et al. Toenail onychomycosis: an important global disease burden // J. Clin. Pharm. Therapeut. — 2010. — N 35. — ​Р. 497—519.
23.    Zaug M., Bergstraesser M. Amorolfine in the treatment ofonychomycoses and dermatomycoses (an overview) // Clin. Exp. Dermatol. — 1992. — N 17 (1). — ​Р. 61—70.

Інше:  
Коган Борис Григорович, д. мед. н., проф. кафедри дерматології та венерології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
01601, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 13
Верба Євген Анатолійович, к. мед. н., гол. лікар ЛДЦ ПП «Інститут дерматокосметології доктора Богомолець»

 

Современный взгляд на проблему онихомикоза. Анализ рынка местных противогрибковых средств

Б.Г. Коган1, Е.А. Верба2

1 Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев
2 ЛДЦ ЧП «Институт дерматокосметологии доктора Богомолец», Киев

В данной обзорной статье представлен современный взгляд на проблему онихомикоза, методы и подходы к лечению онихомикозов. Рассмотрено сравнение основных молекул, применяемых при данной патологии. Показаны эффективность и удобство применения такой лекарственной формы, как лак. Представлен новый препарат на рынке Украины — ​«Амодерм Нео», лак для ногтей лечебный (действующее вещество аморолфин).

Ключевые слова: Онихомикоз, методы лечения и профилактики, новые лекарственные формы, аморолфин, лак, «Амодерм Нео».

Список литературы:  
1.    Зайченко А. В., Халеева Е. Л., Брюханова Т. А. Совре­менные подходы к лечению онихомикозов.— Аптека.— № 8 (879), 25 февраля 2013 г.— http://www.apteka.ua/article/213639.
2.    Сергеев Ю. В., Сергеев А. Ю. Oнихомикозы. Грибковые инфекции ногтей.— http://micology.narod.ru/books/onikhomikozy_sergeev.html.
3.    Adamski Z., Batura-Gabryel H. Еditors. Poznan: Medical Publishing House of Poznan University of Medical Sciences; 2007. Medical mycology for doctors and students.— P. 98—109.
4.    Baran E., Adamski Z., Maleszka R. et al. Combination therapy — ​recommendations for severe onychomycosis // Mikol. Lek. — 2003. — N 10. — ​Р. 75—78.
5.    Baran R., Kaoukhov A. Topical antifungal drugs for the treatment of onychomycosis: an overview of current stra­tegies for monotherapy and combination therapy // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. — 2005. — N 19. — ​Р. 21—29.
6.    Effendy I., Lecha M., Feuilhade de Chauvin M. et al. European Onychomycosis Observatory: epidemiology and clinical classification of onychomycosis // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. — 2005. — N 19. —Р. 8—12.
7.    Elewski B. E. Onychomycosis: pathogenesis, diagnosis, and management // Clin. Microbiol Rev. — 1998. — N 11. — ​Р. 415—429.
8.    Faergemann J., Baran R. Epidemiology, clinical presentation and diagnosis of onychomycosis // Br. J. Dermatol. — 2003. — N 149. — ​Р. 1—4.
9.    Favre B. et al. Comparison of in vitro activities of 17 antifungal drugs against a panel of 20 dermatophytes by using a microdilution assay // J. Clin. Microbiol. — 2003. — N 41. — ​Р. 4817—4819.
10.    Feng X., Xiong X., Ran Y. Efficacy and tolerability of amorolfine 5 % nail lacquer in combination with systemic antifungal agents for onychomycosis: A meta-analysis and systematic review // Dermatol. Ther.— 2017.— Vol. 30 (3). doi: 10.1111/dth.12457.
11.    Franz T. J. Absorption of arnorolfinc through human nail //Dermatology. — 1992. — N 184 (1). — ​Р. 18—20.
12.    Grover C., Khurana A. An update on treatment of onycho­mycosis // Mycoses. — 2012. — N 55. — ​Р. 541—551.
13.    Gupta A. K., Uro M., Cooper E. A. Onychomycosis therapy: past, present, future // J. Drugs Dermatol. — 2010. — N 9. — ​Р. 1109—1113.
14.    Hay R. Literature review. Onychomycosis // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. — 2005. — N 19. —Р. 1—7.
15.    Heikkala H., Stubbs S. The prevalence of onychomycosis in Finland // Br. J. Dermatol. — 1995.— N 133. — ​Р. 699—701.
16.    Lauharantu J. Comparative efficacy and safety of amorolfine naillacquer 2 % versus 5 % once weekly // Clin. Exp. Dermatol. — 1992. — N 17 (1). — ​Р. 41—43.
17.    Polak A. Kinetics of amoroifine in human nails // Mycocs. — 1993.— N 36. — ​Р. 101—106.
18.    Reinel D., Clarke C. Comparative efficacy and safety of arnorolfinenail lacquer 5 % in onychomycosis, once-weekly versustwice-weekly // Clin. Exp. Dermato1. — 1992. — N 17.1. — ​Р. 44—49.
19.    Roberts D. T. Prevalence of dermatophyte onychomycosis in the United Kingdom: results of an omnibus survey // Br. J. Dermatol. — 1992. — N 126. —Р. 23—37.
20.    Stuttgen G., Bauer E. Bioavailability, skin- and nail-pe­netration oftopically applied antimycotics // Mykosen. — 1982. — N 25. — ​Р. 74—80.
21.    Szepietowski J. C., Reich A. Combined treatment of toenail onychomycosis with terbinafine and amorolfine — ​pros­pective open-label study // Dermatol. Klin. — 2008.— N 10. — ​Р. 67—71.
22.    Thomas J., Jacobson G. A., Narkowicz C. K. et al. Toenail onychomycosis: an important global disease burden // J. Clin. Pharm. Therapeut. — 2010. — N 35. — ​Р. 497—519.
23.    Zaug M., Bergstraesser M. Amorolfine in the treatment ofonychomycoses and dermatomycoses (an overview) // Clin. Exp. Dermatol. — 1992. — N 17 (1). — ​Р. 61—70.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Російська

9. Фармакотерапія в дерматовенерології

 

Вульгарні акне: сучасні уявлення про етіологію, патогенез і терапевтичні можливості

Н.Ю. Резніченко

КУ «Запорізький обласний шкірно-венерологічний клінічний диспансер» ЗОР

Досліджували ефективність та безпечність використання препарату «Зеркалін®»для лікування хворих з папуло-пустульозною формою вульгарних акне. Обстежено 63 пацієнти з вульгарними акне та 28 здорових осіб віком від 14 до 25 років. Протягом лікування оцінювали клінічні прояви захворювання за бальними шкалами, визначали індекс DLQI. Крім того, проведено мікробіологічне дослідження шкіри. Встановлено, що застосування препарату «Зеркалін®» сприяє досягненню швидкого клінічного ефекту у лікуванні папуло-пустульозної форми вульгарних акне і завдяки цьому поліпшується якість життя пацієнтів. Крім того, засвідчено виразну антибактеріальну дію препарату «Зеркалін®». Рекомендоване широке використання його для лікування папуло-пустульозної форми вульгарних акне.

Ключові слова: Вульгарні акне, папуло-пустульозна форма, лікування, «Зеркалін®».

Список літератури:  
1.    Адаскевич В. П. Акне и розацеа. — ​СПб: Ольга, 2000. — 130 с.
2.    Ахтямов С.Н., Бутов Ю. С. Практическая дерматокосметология: учеб. пос. — ​М.: Медицина, 2003. — 400 с.
3.    Калюжная Л.Д., Копаница О. М. Болезни сальных желез у женщин в перименопаузальный период // Дерматологія та венерологія. — № 1 (15). — 2002. — ​С. 22—24.
4.    Кутасевич Я.Ф., Маштакова И. А., Багмет А. Н. Микро­биоценоз кожи у больных угревой болезнью и пути его коррекции // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2003. — № 1 (8). — ​С. 43—47.
5.    Монахов С.А., Иванов О. Л., Самгин М. А. Психо­эмоцио­нальные расстройства у пациентов, страдающих акне // Рос. журн. кож. и вен. бол. — 2003. — № 4. — ​С. 45—52.
6.    Пат. 24283 Україна, МПК А61К 31/195 Спосіб лікування хворих на вугрову хворобу / Н. Ю. Резніченко. — ​Заявл. 08.02.07, опубл. 25.06.07. Бюл. № 9.
7.    Пат. 24317 Україна, МПК А61Р 17/00 Спосіб лікування вугрової хвороби / Н. Ю. Резніченко. — ​Заявл. 19.02.07, опубл. 25.06.07. Бюл. № 9.
8.    Проценко Т.В., Андрашко Ю. В., Грищенко О. В. Взаимо­связь здоровья кожи и репродуктивной системы в контексте актуальных проблем современной дерматокосметологии // Здо­ров’я України. — 2007. — № 6. — ​С. 65—66.
9.    Резніченко Н. Ю. Вплив соціально-економічних та пси­хологічних чинників на розвиток та перебіг вугрової хвороби у жінок юного віку // Медико-соціальні проблеми сім’ї. — 2007. — ​Т. 12, № 3. — ​С. 59—64.
10.    Резніченко Н. Ю. Порушення нейроендокринної регу­ляції у хворих на вугрову хворобу // Укр. мед. альманах. — 2007. — ​Т. 10, № 5. — ​С. 160—163.
11.    Резніченко Н. Ю. Сучасні погляди на проблему та ліку­вання вугрової хвороби. — ​Запоріжжя: Просвіта, 2008. — 108 с.
12.    Резніченко Н.Ю., Дюдюн А. Д. Сучасні аспекти етіопа­то­генезу вугрової хвороби // Дерматовенерология. Косме­тология. Сексопатология. — 2007. — № 1—4. — ​С. 169—174.
13.    Самгин М.А., Монахов С. А. Новое в патогенезе и местной терапии угревой сыпи // Вестн. дерматол. и венер. — 2003. — № 2. — ​С. 31—38.
14.    Федотов В.П., Горбунцов В. В. Грибы как осложняющий фактор дерматозов (патогенез, клинические особенности и терапия) // Дерматология. Косметология. Сексопа­тология. — 2006. — № 1—2 (9). — ​С. 3—8.
15.    Finlay A. Y. Quality of life in atopic dermatitis // J. Am. Acad. Dermatol. — 2001. — N 45 (suppl. 1). — ​P. 64—66.
16.    Mills O.J., Thornsberry C., Cardin C. W. et al. Bacterial resistance and therapeutic outcome following three months of topical acne therapy with 2 % erythromycin gel versus its vehile // Acta Derm. Venereol. — 2002. — N 82. — ​P. 260—265.
17.    Plewig G., Kligman A. M. Acne and rosacea / 3rd. ed. — ​Berlin (Germany): Springer-Verlang, 2000. — 460 p.
18.    Zaenglein A.I., Pathy A.I., Schlosser B.J. et al. Guidelines of care for the management of acne vulgaris // J. Am. Acad. Dermatol. — 2016. — N 1. — ​P. 1—33.

Інше:  
Резніченко Наталія Юріївна, д. мед. н., доц. кафедри дерматовенерології та косметології з курсом дерматовенерології
і естетичної медицини, лікар-дерматовенеролог
69063, м. Запоріжжя, вул. академіка Амосова, 67
Е-mail: nreznichenkog@gmail.com

 

Вульгарные акне: современные представления об этиологии, патогенезе и терапевтических возможностях

Н. Ю. Резниченко

КУ «Запорожский областной кожно-венерологический клинический диспансер» ЗОС

Проведено исследование эффективности и безопасности применения препарата «Зеркалин®»в лечении больных с папуло-пустулезной формой вульгарных акне. Обследовано 63 пациента с вульгарными акне и 28 здоровых лиц в возрасте от 14 до 25 лет. Во время исследования оценивали клинические проявления заболевания по балльным шкалам, определяли индекс DLQI. Кроме того, проводили микробиологическое исследование кожи. Доказано, что применение препарата «Зеркалин®» позволяет достичь быстрого клинического эффекта при лечении папуло-пустулезной формы вульгарных акне и благодаря этому — ​улучшить качество жизни пациентов. Кроме того, показано выраженное антибактериальное действие препарата «Зеркалин®». Рекомендовано его широкое применение для лечения папуло-пустулезной формы вульгарных акне.

Ключевые слова: вульгарные акне, папуло-пустулезная форма, лечение, «Зеркалин®».

Список литературы:  
1.    Адаскевич В. П. Акне и розацеа. — ​СПб: Ольга, 2000. — 130 с.
2.    Ахтямов С.Н., Бутов Ю. С. Практическая дерматокосметология: учеб. пос. — ​М.: Медицина, 2003. — 400 с.
3.    Калюжная Л.Д., Копаница О. М. Болезни сальных желез у женщин в перименопаузальный период // Дерматологія та венерологія. — № 1 (15). — 2002. — ​С. 22—24.
4.    Кутасевич Я.Ф., Маштакова И. А., Багмет А. Н. Микро­биоценоз кожи у больных угревой болезнью и пути его коррекции // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2003. — № 1 (8). — ​С. 43—47.
5.    Монахов С.А., Иванов О. Л., Самгин М. А. Психо­эмоцио­нальные расстройства у пациентов, страдающих акне // Рос. журн. кож. и вен. бол. — 2003. — № 4. — ​С. 45—52.
6.    Пат. 24283 Україна, МПК А61К 31/195 Спосіб лікування хворих на вугрову хворобу / Н. Ю. Резніченко. — ​Заявл. 08.02.07, опубл. 25.06.07. Бюл. № 9.
7.    Пат. 24317 Україна, МПК А61Р 17/00 Спосіб лікування вугрової хвороби / Н. Ю. Резніченко. — ​Заявл. 19.02.07, опубл. 25.06.07. Бюл. № 9.
8.    Проценко Т.В., Андрашко Ю. В., Грищенко О. В. Взаимо­связь здоровья кожи и репродуктивной системы в контексте актуальных проблем современной дерматокосметологии // Здо­ров’я України. — 2007. — № 6. — ​С. 65—66.
9.    Резніченко Н. Ю. Вплив соціально-економічних та пси­хологічних чинників на розвиток та перебіг вугрової хвороби у жінок юного віку // Медико-соціальні проблеми сім’ї. — 2007. — ​Т. 12, № 3. — ​С. 59—64.
10.    Резніченко Н. Ю. Порушення нейроендокринної регу­ляції у хворих на вугрову хворобу // Укр. мед. альманах. — 2007. — ​Т. 10, № 5. — ​С. 160—163.
11.    Резніченко Н. Ю. Сучасні погляди на проблему та ліку­вання вугрової хвороби. — ​Запоріжжя: Просвіта, 2008. — 108 с.
12.    Резніченко Н.Ю., Дюдюн А. Д. Сучасні аспекти етіопа­то­генезу вугрової хвороби // Дерматовенерология. Косме­тология. Сексопатология. — 2007. — № 1—4. — ​С. 169—174.
13.    Самгин М.А., Монахов С. А. Новое в патогенезе и местной терапии угревой сыпи // Вестн. дерматол. и венер. — 2003. — № 2. — ​С. 31—38.
14.    Федотов В.П., Горбунцов В. В. Грибы как осложняющий фактор дерматозов (патогенез, клинические особенности и терапия) // Дерматология. Косметология. Сексопа­тология. — 2006. — № 1—2 (9). — ​С. 3—8.
15.    Finlay A. Y. Quality of life in atopic dermatitis // J. Am. Acad. Dermatol. — 2001. — N 45 (suppl. 1). — ​P. 64—66.
16.    Mills O.J., Thornsberry C., Cardin C. W. et al. Bacterial resistance and therapeutic outcome following three months of topical acne therapy with 2 % erythromycin gel versus its vehile // Acta Derm. Venereol. — 2002. — N 82. — ​P. 260—265.
17.    Plewig G., Kligman A. M. Acne and rosacea / 3rd. ed. — ​Berlin (Germany): Springer-Verlang, 2000. — 460 p.
18.    Zaenglein A.I., Pathy A.I., Schlosser B.J. et al. Guidelines of care for the management of acne vulgaris // J. Am. Acad. Dermatol. — 2016. — N 1. — ​P. 1—33.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Українська

10. Фармакотерапія в дерматовенерології

 

Інноваційні підходи в комбінованому лікуванні оніхо- і дерматомікозів у пацієнтів різних вікових груп. Новий досвід клінічного застосування препаратіву практиці лікаря-дерматовенеролога

Б.Г. Коган1, Є.А. Верба2

1 Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ
2 ЛДЦ ПП «Інститут дерматокосметології доктора Богомолець», Київ

Розглянуто причини і фактори, які сприяють поширенню оніхомікозів та мікозів гладенької шкіри. Узагальнено характеристику тербінафіну та визначено особливості різних лікарських форм згаданого препарату. Показано високу терапевтичну ефективність комбінованого лікування оніхомікозів та мікозів препаратом Тербінорм (активна речовина — тербінафіну гідрохлорид) у формі таблеток і спрею у пацієнтів різних вікових груп (83,78 %).

Ключові слова: мікози, дерматомікози, оніхомікози, протигрибкові препарати, комбінована терапія, тербінафін, Тербінорм, спрей, таблетки.

Список літератури:  
1.    Базыка А. П. Микозы стоп. — ​К.: Здоров’я, 1975. — 134 с.
2.    Болотная Л.А., Шмелькова Е. С., Сариан Е. И. Место «Лами­кона» в терапии дерматофитий // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2012. — № 1 (44). — ​С. 88—93.
3.    Дюдюн А.Д., Салей Е. А., Полион Н. Н. Комплексное лечение больных онихомикозом // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2015.— № 1 (56). — ​С. 87—91.
4.    Дюдюн А.Д., Салей Е. А., Полион Н. Н., Горбунцов В. В. Новые возможности местного лечения пациентов с онихомикозом // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2013. — № 2 (49).— С. 149—153.
5.    Кожные и венерические болезни: руководство для врачей в 4 т. / Под ред. Ю. К. Скрипкина.— М.: Медицина, 1996. — ​Т. 1. — ​С. 295—296, 301—309.
6.    Коляденко В. В. Сучаснi уявлення про патогенез та лiку­вання мiкозiв // Клiн. iмунол., алергол., інфектол. — 2006. — № 3 (4). — ​С. 14—19.
7.    Королева Ж.В., Этиология, клиника и оптимизация терапии при микозе стоп // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2013. — № 2 (49). — ​С. 171—175.
8.    Моцаренко Ю.Н., Верба Е. А., Глоба А. И. и др. Микозы стоп: профилактика и лечение. В поисках эффективной парадигмы // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2004.— № 1.— С. 46—48.
9.    Сергеев А.Ю., Сергеев Ю. В. Грибковые инфекции: руководство для врачей. — ​М.: Бином, 2003.— С. 153, 185—193.
10.    Терлецкий В.Б., Коган Б. Г., Терлецкий Р. В., Ламизил-спрей в терапии микозов стоп // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2005. — № 1. — ​С. 66—67.
11.    Хрущ В.И. Оптимизация наружной терапии мокнущих форм микоза стоп // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2015. — № 1 (56). — ​С. 66—70.

Інше:  
Коган Борис Григорович, д. мед. н., проф. кафедри дерматології та венерології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
01601, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 13
Верба Євген Анатолійович, к. мед. н., гол. лікар ЛДЦ ПП «Інститут дерматокосметології доктора Богомолець»

 

Инновационные подходы в комбинированном лечении онихо- и дерматомикозов у пациентов разных возрастных групп. Новый опыт клинического применения препаратов в практике врача-дерматовенеролога

Б.Г. Коган1, Е.А. Верба2

1 Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев
2 ЛДЦ ЧП «Институт дерматокосметологии доктора Богомолец», Киев

Рассмотрены причины и факторы, которые способствуют распространению онихомикозов и микозов гладкой кожи. Обобщена характеристика тербинафина и определены особенности разных лекарственных форм данного препарата. Показана высокая терапевтическая эффективность комбинированного лечения онихомикозов и микозов препаратом Тербинорм (активное вещество — ​тербинафина гидрохлорид) в форме таблеток и спрея у пациентов разных возрастных групп (83,78 %).

Ключевые слова: Микозы стоп, дерматомикозы, онихомикозы, противогрибковые препараты, комбинированная терапия, тербинафин, Тербинорм, спрей, таблетки.

Список литературы:  
1.    Базыка А. П. Микозы стоп. — ​К.: Здоров’я, 1975. — 134 с.
2.    Болотная Л.А., Шмелькова Е. С., Сариан Е. И. Место «Лами­кона» в терапии дерматофитий // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2012. — № 1 (44). — ​С. 88—93.
3.    Дюдюн А.Д., Салей Е. А., Полион Н. Н. Комплексное лечение больных онихомикозом // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2015.— № 1 (56). — ​С. 87—91.
4.    Дюдюн А.Д., Салей Е. А., Полион Н. Н., Горбунцов В. В. Новые возможности местного лечения пациентов с онихомикозом // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2013. — № 2 (49).— С. 149—153.
5.    Кожные и венерические болезни: руководство для врачей в 4 т. / Под ред. Ю. К. Скрипкина.— М.: Медицина, 1996. — ​Т. 1. — ​С. 295—296, 301—309.
6.    Коляденко В. В. Сучаснi уявлення про патогенез та лiку­вання мiкозiв // Клiн. iмунол., алергол., інфектол. — 2006. — № 3 (4). — ​С. 14—19.
7.    Королева Ж.В., Этиология, клиника и оптимизация терапии при микозе стоп // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2013. — № 2 (49). — ​С. 171—175.
8.    Моцаренко Ю.Н., Верба Е. А., Глоба А. И. и др. Микозы стоп: профилактика и лечение. В поисках эффективной парадигмы // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2004.— № 1.— С. 46—48.
9.    Сергеев А.Ю., Сергеев Ю. В. Грибковые инфекции: руководство для врачей. — ​М.: Бином, 2003.— С. 153, 185—193.
10.    Терлецкий В.Б., Коган Б. Г., Терлецкий Р. В., Ламизил-спрей в терапии микозов стоп // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2005. — № 1. — ​С. 66—67.
11.    Хрущ В.И. Оптимизация наружной терапии мокнущих форм микоза стоп // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2015. — № 1 (56). — ​С. 66—70.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Російська

11. Фармакотерапія в дерматовенерології

 

Диференційований підхід до місцевої терапії стероїдочутливих дерматозів

Л.А. Болотна

Харківська медична академія післядипломної освіти

У статті представлено ​​характеристику найбільш затребуваних у клінічній практиці для лікування більшості запальних дерматозів засобів — ​топічних глюкокортикостероїдів. Проаналізовано фармакологічні особливості та терапевтичну ефективність препаратів «Момедерм®», «Бетадерм®» і «Кловейт®», емолієнта «Клобаза». Обґрунтовано диференційований етапний підхід до зовнішньої терапії стероїдочутливих дерматозів (атопічний дерматит, екзема, псоріаз та ін.) з урахуванням сили стероїду, клінічних особливостей (стадія, форма, наявність ускладнень, стан епідермального бар’єра). Показано можливість застосування топічних глюкокортикостероїдів залежно від сили дії (класу) препарату, лікарської форми, алгоритму призначення (step-down-терапія), що дають змогу швидко досягти клінічної ремісії і уникнути побічної дії.

Ключові слова: хронічні запальні дерматози, місцева терапія, глюкокортикостероїди, механізм дії, базисна терапія, емолієнти.

Список літератури:  
1.    Бакулев А.Л., Кравченя С.С. Об эффективности и безопасности применения клобетазола пропионата коротким курсом у больных псориазом в фазе прогрессирования // Вестн. дерматол. и венерол. — 2012. — № 3. — ​С. 121—125.
2.    Белоусова Т.А., Горячкина М.В. Алгоритм наружной те­­рапии дерматозов сочетанной этиологии // Вестн. дерматол. и венерол. — 2011. — № 5. — ​С. 146—152.
3.    Белоусова Т.А., Горячкина М.В. Топические стероиды в современной клинической практике // Вестн. дерматол. и венерол. — 2014. — № 4. — ​С. 83—88.
4.    Бондаренко Д.А., Скобцова Л.А., Скобцов Д.И. Цитоки­ны и воспаление // Токсикол. вестн. — 2010. — ​Т. 9, № 4. — ​С. 45—47.
5.    Казанбаев Р.Т., Прохоренков В.И., Яковлева Т.А., Васи­ль­ева Е.Ю. Иммунологические механизмы развития ал­­лергических дерматозов // Сиб. мед. образ. — 2013. — № 4. — ​С. 9—13.
6.    Каракаева А.В., Утц С.Р. Роль нарушений эпидермального барьера в патогенезе экземы (обзор) // Сарат. науч.-мед. журн. — 2014. — № 10 (3). — ​С. 525—530.
7.    Касихина Е.И., Глазко И.И., Рябчикова М.Д. Микст­инфекция в практике дерматолога: особенности патогенеза и пути решения // Клин. дерматол. и венерол. — 2014. — № 4. — ​С. 56—60.
8.    Клименко В.А., Адарюкова Л.М., Давиденко О.В. та ін. Базисна терапія при атопічному дерматиті із застосуванням жирного крему «Клобаза» // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — № 2 (37). — 2010. — ​С. 61—63.
9.    Кондратьева Ю.С., Шепилева Т.Н., Ерошенко Н.В. Ди­­на­мика морфофункциональных параметров кожи при хронических дерматозах на фоне использования эмолиентов // Междунар. журн. прикладн. фунд. иссл. — 2015. — № 5 (2). — ​С. 224—228.
10.    Короткий Н.Г., Гамаюнов Б.Н., Тихомиров А.А. Практика применения новых наружных средств в лечении атопического дерматита // Клин. дерматол. и венерол. — 2010. — № 1. — ​С. 61—66.
11.    Короткий Н.Г., Тихомиров А.А., Гамаюнов Б.Н. Срав­нительная оценка клинической эффективности и переносимости Момата (крем и мазь мометазона фуроата) и метилпреднизолона ацепоната в наружной терапии детей с атопическим дерматитом различной степени тяжести // РМЖ. — 2009. — ​С. 53—58.
12.    Максимова Ю.В., Свечникова Е.В., Максимов В.Н., Лы­­кова С.Г. Мутации в гене филаггрина и атопический дерматит // Клин. дерматол. и венерол. — 2014. — № 3. — ​С. 58—62.
13.    Снарская Е.С., Шнахова Л.М. Кловейт в терапии стероидчувствительных дерматозов // Рос. журн. кожн. вен. бол. — 2014. — № 6. — ​С. 18—21.
14.    Соколовский Е.В., Монахов К.Н., Холодилова Н.В. Интер­миттирующая терапия бетаметазоном атопического дерматита и экземы кистей // Рос. журн. кожн. вен. бол. — 2009. — № 3. — ​С. 16—21.
15.    Стаценко А.В., Белоусова И.Э., Хайрутдинов В.Р., Парфе­нова М.А. Клинический опыт применения 0,1 % крема мометазона фуроата в наружной терапии стероидочувствительных дерматозов // Вестн. дерматол. и венерол. — 2013. — № 3. — ​С. 84—87.
16.    Степаненко В.І., Короленко В.В., Іванов С.В. Засто­сування топіч­ного стероїду — ​препарату «Мометазон™» у лікуванні хворих на алергодерматози // Укр. журн. дерматол., венерол., кометол. — 2010. — № 2 (37). — ​С. 14—16.
17.    Торшина И.Е. Топическая терапия инфицированных стероидчувствительных дерматозов // Вестн. дерматол. и венерол. — 2015. — № 5. — ​С. 102—108.
18.    Филимонкова Н.Н., Бахлыкова Е.А. Комбинированная топическая терапия хронических дерматозов // Вестн. дерматол. и венерол. — 2015. — № 3. — ​С. 147—152.
19.    Филимонкова Н.Н., Бахлыкова Е.А., Колбина М.С. Сов­ременный алгоритм топической терапии стероидчувствительных дерматозов // Клин. дерматол. и венерол. — 2016. — № 1. — ​С. 69—77.
20.    Хлебникова А.Н. Клобетазола пропионат (дермовейт) — ​новые возможности в терапии дерматозов // Вестн. дерматол., венерол. — 2010. — № 5. — ​С. 124—134.
21.    Шаипов Т.С., Мазитова Л.П. Применение мометазона фуроата при лечении атопического дерматита у детей // Пед. фармакол. — 2007. — ​Т. 4, № 5. — ​С. 41—44.
22.    Golpour M., Ghaffari J., Dabbaghzadeh A., Rezaiefard J. Management of children with atopic dermatitis: a narrative review // J. Ped. Rev. — 2017. — ​Vol. 5, N 1. — ​P. 74—79.
23.    Hengge U.R., Ruzicka T., Schwartz R.A., Cork M.J. Adverse effects of topical glucocorticosteroids // J. Am. Acad. Der­matol. — 2006. — ​Vol. 54, N 7. — ​P. 1—15.
24.    Hradil E., Lindstrom C., Moller H. Intermittent treatment of psoriasis with clobetasol propionate // Acta Derm. Vene­reol. — 1978. — ​Vol. 58, N 3. — ​P. 375—377.
25.    Islam M.Z., Ali M.E., Wahab M.A., Khondker L., Siddique M. Efficacy of topical mometasone furoate 0.1 % cream in the treatment of atopic dermatitis // Medicine today. — 2014. — ​Vol. 26, N 1. — ​P. 36—40.
26.    Jinnestal C.L., Belfrage E., Back O. et al. Skin barrier impairment correlates with cutaneous Staphylococcus aureus colonization and sensitization to skin-associated microbial antigens in adult patients with atopic dermatitis // Int. J. Dermatol.— 2014. — ​Vol. 53, N 1. — ​P. 27—33.
27.    Khanna N.R., Kumar D.R., Laskar S.G., Laskar S. Radiation dermatitis: An overview // Indian. J. Burns. — 2013. — ​Vol. 21, N 6. — ​P. 24—31.
28.    Olsen E.A., Cornell R.C. Topical clobetasol‑17-propionate: review of its clinical efficacy and safety // J. Am. Acad. Dermatol. — 1986. — ​Vol. 15, N 4. — ​P. 246—255.
29.    Pearce D.J., Hu J., Balkrishnan R. Class I topical corticos­teroid use by psoriasis patients in an academic practice // J. Dermatol. Treat. — 2004. — ​Vol. 15, N 7. — ​P. 235—238.
30.    Pels R., Sterry W., Lademann J. Clobetasol propionate — ​where, when, why? // Drugs Today. — 2008. — ​Vol. 44, N 8. — ​P. 547—557
31.    Ryu S., Song P.I., Seo C.H., Cheong H. Colonization and infection of the skin by S. aureus: immune system evasion and the response to cationic antimicrobial peptides // Int. J. Mol. Sci. — 2014. —Vol. 15, N 2. — ​P. 8753—8772.
32.    Takai T., Ikeda S. Barrier dysfunction caused by environ­mental proteases in the pathogenesis of allergic diseases // Allergol. Int. — 2011. — ​Vol. 60, N 2. — ​P. 25—35.
33.    Tosti A., Piraccini B.M., Pazzaglia M., Vincenzi C. Clobetasol propionate 0.05 % under occlusion in the treatment of alopecia totalis/universalis // J. Am. Acad. Dermatol. — 2003. — ​Vol. 49, N 6. — ​P. 96—98.

 

Дифференцированный подход к наружной терапии стероидчувствительных дерматозов

Л.А. Болотная

Харьковская медицинская академия последипломного образования

В статье представлена характеристика наиболее востребованных в современной клинической практике для лечения большинства воспалительных дерматозов средств — топических глюкокортикостероидов. Проанализированы фармакологические особенности и терапевтическая эффективность препаратов «Момедерм®», «Бетадерм®» и «Кловейт®», эмоллиента «Клобаза». Обоснован дифференцированный этапный подход к наружной терапии стероидчувстви­тель­ных дерматозов (атопический дерматит, экзема, псориаз и др.) с учетом силы стероида, клинических особенностей (стадия, форма, наличие осложнений, состояние эпидермального барьера). Показана возможность использования топических глюкокортикостероидов в зависимости от силы действия (класса) препарата, лекарственной формы, алгоритма назначения (step-down-терапия), позволяющей быстро достичь клинической ремиссии и избежать побочного действия.

Ключевые слова: Хронические воспалительные дерматозы, наружная терапия, глюкокортикостероиды, механизм действия, базисная терапия, эмоллиенты.

Список литературы:  
1.    Бакулев А.Л., Кравченя С.С. Об эффективности и безопасности применения клобетазола пропионата коротким курсом у больных псориазом в фазе прогрессирования // Вестн. дерматол. и венерол. — 2012. — № 3. — ​С. 121—125.
2.    Белоусова Т.А., Горячкина М.В. Алгоритм наружной те­­рапии дерматозов сочетанной этиологии // Вестн. дерматол. и венерол. — 2011. — № 5. — ​С. 146—152.
3.    Белоусова Т.А., Горячкина М.В. Топические стероиды в современной клинической практике // Вестн. дерматол. и венерол. — 2014. — № 4. — ​С. 83—88.
4.    Бондаренко Д.А., Скобцова Л.А., Скобцов Д.И. Цитоки­ны и воспаление // Токсикол. вестн. — 2010. — ​Т. 9, № 4. — ​С. 45—47.
5.    Казанбаев Р.Т., Прохоренков В.И., Яковлева Т.А., Васи­ль­ева Е.Ю. Иммунологические механизмы развития ал­­лергических дерматозов // Сиб. мед. образ. — 2013. — № 4. — ​С. 9—13.
6.    Каракаева А.В., Утц С.Р. Роль нарушений эпидермального барьера в патогенезе экземы (обзор) // Сарат. науч.-мед. журн. — 2014. — № 10 (3). — ​С. 525—530.
7.    Касихина Е.И., Глазко И.И., Рябчикова М.Д. Микст­инфекция в практике дерматолога: особенности патогенеза и пути решения // Клин. дерматол. и венерол. — 2014. — № 4. — ​С. 56—60.
8.    Клименко В.А., Адарюкова Л.М., Давиденко О.В. та ін. Базисна терапія при атопічному дерматиті із застосуванням жирного крему «Клобаза» // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — № 2 (37). — 2010. — ​С. 61—63.
9.    Кондратьева Ю.С., Шепилева Т.Н., Ерошенко Н.В. Ди­­на­мика морфофункциональных параметров кожи при хронических дерматозах на фоне использования эмолиентов // Междунар. журн. прикладн. фунд. иссл. — 2015. — № 5 (2). — ​С. 224—228.
10.    Короткий Н.Г., Гамаюнов Б.Н., Тихомиров А.А. Практика применения новых наружных средств в лечении атопического дерматита // Клин. дерматол. и венерол. — 2010. — № 1. — ​С. 61—66.
11.    Короткий Н.Г., Тихомиров А.А., Гамаюнов Б.Н. Срав­нительная оценка клинической эффективности и переносимости Момата (крем и мазь мометазона фуроата) и метилпреднизолона ацепоната в наружной терапии детей с атопическим дерматитом различной степени тяжести // РМЖ. — 2009. — ​С. 53—58.
12.    Максимова Ю.В., Свечникова Е.В., Максимов В.Н., Лы­­кова С.Г. Мутации в гене филаггрина и атопический дерматит // Клин. дерматол. и венерол. — 2014. — № 3. — ​С. 58—62.
13.    Снарская Е.С., Шнахова Л.М. Кловейт в терапии стероидчувствительных дерматозов // Рос. журн. кожн. вен. бол. — 2014. — № 6. — ​С. 18—21.
14.    Соколовский Е.В., Монахов К.Н., Холодилова Н.В. Интер­миттирующая терапия бетаметазоном атопического дерматита и экземы кистей // Рос. журн. кожн. вен. бол. — 2009. — № 3. — ​С. 16—21.
15.    Стаценко А.В., Белоусова И.Э., Хайрутдинов В.Р., Парфе­нова М.А. Клинический опыт применения 0,1 % крема мометазона фуроата в наружной терапии стероидочувствительных дерматозов // Вестн. дерматол. и венерол. — 2013. — № 3. — ​С. 84—87.
16.    Степаненко В.І., Короленко В.В., Іванов С.В. Засто­сування топіч­ного стероїду — ​препарату «Мометазон™» у лікуванні хворих на алергодерматози // Укр. журн. дерматол., венерол., кометол. — 2010. — № 2 (37). — ​С. 14—16.
17.    Торшина И.Е. Топическая терапия инфицированных стероидчувствительных дерматозов // Вестн. дерматол. и венерол. — 2015. — № 5. — ​С. 102—108.
18.    Филимонкова Н.Н., Бахлыкова Е.А. Комбинированная топическая терапия хронических дерматозов // Вестн. дерматол. и венерол. — 2015. — № 3. — ​С. 147—152.
19.    Филимонкова Н.Н., Бахлыкова Е.А., Колбина М.С. Сов­ременный алгоритм топической терапии стероидчувствительных дерматозов // Клин. дерматол. и венерол. — 2016. — № 1. — ​С. 69—77.
20.    Хлебникова А.Н. Клобетазола пропионат (дермовейт) — ​новые возможности в терапии дерматозов // Вестн. дерматол., венерол. — 2010. — № 5. — ​С. 124—134.
21.    Шаипов Т.С., Мазитова Л.П. Применение мометазона фуроата при лечении атопического дерматита у детей // Пед. фармакол. — 2007. — ​Т. 4, № 5. — ​С. 41—44.
22.    Golpour M., Ghaffari J., Dabbaghzadeh A., Rezaiefard J. Management of children with atopic dermatitis: a narrative review // J. Ped. Rev. — 2017. — ​Vol. 5, N 1. — ​P. 74—79.
23.    Hengge U.R., Ruzicka T., Schwartz R.A., Cork M.J. Adverse effects of topical glucocorticosteroids // J. Am. Acad. Der­matol. — 2006. — ​Vol. 54, N 7. — ​P. 1—15.
24.    Hradil E., Lindstrom C., Moller H. Intermittent treatment of psoriasis with clobetasol propionate // Acta Derm. Vene­reol. — 1978. — ​Vol. 58, N 3. — ​P. 375—377.
25.    Islam M.Z., Ali M.E., Wahab M.A., Khondker L., Siddique M. Efficacy of topical mometasone furoate 0.1 % cream in the treatment of atopic dermatitis // Medicine today. — 2014. — ​Vol. 26, N 1. — ​P. 36—40.
26.    Jinnestal C.L., Belfrage E., Back O. et al. Skin barrier impairment correlates with cutaneous Staphylococcus aureus colonization and sensitization to skin-associated microbial antigens in adult patients with atopic dermatitis // Int. J. Dermatol.— 2014. — ​Vol. 53, N 1. — ​P. 27—33.
27.    Khanna N.R., Kumar D.R., Laskar S.G., Laskar S. Radiation dermatitis: An overview // Indian. J. Burns. — 2013. — ​Vol. 21, N 6. — ​P. 24—31.
28.    Olsen E.A., Cornell R.C. Topical clobetasol‑17-propionate: review of its clinical efficacy and safety // J. Am. Acad. Dermatol. — 1986. — ​Vol. 15, N 4. — ​P. 246—255.
29.    Pearce D.J., Hu J., Balkrishnan R. Class I topical corticos­teroid use by psoriasis patients in an academic practice // J. Dermatol. Treat. — 2004. — ​Vol. 15, N 7. — ​P. 235—238.
30.    Pels R., Sterry W., Lademann J. Clobetasol propionate — ​where, when, why? // Drugs Today. — 2008. — ​Vol. 44, N 8. — ​P. 547—557
31.    Ryu S., Song P.I., Seo C.H., Cheong H. Colonization and infection of the skin by S. aureus: immune system evasion and the response to cationic antimicrobial peptides // Int. J. Mol. Sci. — 2014. —Vol. 15, N 2. — ​P. 8753—8772.
32.    Takai T., Ikeda S. Barrier dysfunction caused by environ­mental proteases in the pathogenesis of allergic diseases // Allergol. Int. — 2011. — ​Vol. 60, N 2. — ​P. 25—35.
33.    Tosti A., Piraccini B.M., Pazzaglia M., Vincenzi C. Clobetasol propionate 0.05 % under occlusion in the treatment of alopecia totalis/universalis // J. Am. Acad. Dermatol. — 2003. — ​Vol. 49, N 6. — ​P. 96—98.

Мова оригіналу: Російська

12. Фармакотерапія в дерматовенерології

 

Поєднана патологія при псоріазі. Огляд сучасних методів лікування дерматозів

М.Е. Запольський1, М.М. Лебедюк2, С.В. Нерубащенко2, А.В. Добровольська3, Д.М. Запольська3

1 Обласний шкірно-венерологічний диспансер, Одеса
2 Одеський національний медичний університет
3 Клініка «Ренесанс-Медікал», Одеса

Проведено аналіз і клінічний розбір захворювань, що протікають у поєднанні з псоріазом. При цьому лікування псоріазу видозмінено, а лікування таких хворих вимагає індивідуального підходу. Проведено огляд сучасних методів лікування псоріазу залежно від ступеня тяжкості захворювань і патологій. Незважаючи на високу ефективність лікування псоріазу, існує небезпека розвитку серйозних побічних реакцій у вигляді імуносупресії, астенізації, анаболічних порушень.

Ключові слова: Псоріаз, астенізація, гепатотоксичність, імуносупресія, детоксиканти, «Гепаргін».

Список літератури:  
1.    Адаскевич В.П. Неотложная дерматология. — ​М.: Меди­цина. — 2003. — ​С. 41—42.
2.    Каламкарян А.А. и др. Редкие атипичные дерматозы // Клиническая дерматология. — ​Ереван: Айастан, 1989. — ​С. 174—175.
3.    Молчанов Е.В., Михайлова М.Б. Об отношении герпетиформного імпетиго Гебры к пустулезному псориазу // Вестн. дерматол. и венерол. — 1990. — № 1. —С. 63—66.
4.    Самсонов В.А., Чистякова И.А. Эффективность тигазона у больных различными дерматозами // Вестн. дерматол. и венерол. — 2002. — № 26. — ​С. 29—33.
5.    Сизон О.О. Эпидемиология и взаимосвязь коморбиднос­ти псориаза и клинического течения болезни // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2014. — № 1 (52). — ​С. 14—23.
6.    Степаненко В.И. Дерматология, венерология. — ​К.: КИМ, 2012. — ​С. 167—184.
7.    Степаненко Р.Л., Гичка С.Г. Новые данные пато- и морфогенеза псориаза // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2014. — № 4 (55). — ​С. 9—11.
8.    Чистякова И.А., Болтачева В.В. Применение ароматических ретиноидов при пустулезных дерматозах / IХ Все­рос. съезд дерматовенерологов. — ​М., 2005. — ​Т. 1. — 43 с.
9.    Чистякова И.А., Прядкина Е.В. Клинические формы пустулезного псориаза Цумбуша / Всерос. конф. дерматовенерологов. «Современные направления диагностики, лечения и профилактика ИППП и дерматозов». — ​Нижний Новгород, 2004. — 52 с.
10.    Шарапова Г.Я., Короткий Н.Г., Панченко М.А. О пустулезном псориазе // Вестн. дерматол. и венерол. — 1983. — № 9. — ​С. 35—38.
11.    Kyriakou A., Patsatsi A., Sotiriadis D. Anti-TNFagentsand­nail psoriasis: a single-center, retrospective, comparative study // J. Dermatol. Treatment. — 2013. — ​Vol. 24 (3). — ​P. 162.
12.    Mohammad K.A. Basra, Mahbub Chowdhury M.U., Smith Emma V. Nick Freemantle, Vincent Piguet, A Review of the Use of the Dermatology Life Quality In dexasa Criterionin Clinical Guide­linesand Health Technology Assessmentsin Psoriasis and Chronic Hand Eczema, Dermatologic Clinics. — 2012. — ​Vol. 30 (2). — ​P. 237.
13.    Ricotti C., Kerdel F.A. Treatment of pustular psoriasis // J. Eur. Acad. Dermatol. Venerol. — 2009. — ​Vol. 5. — ​P. 23—25.
14.    Sakkas L., Ioannis A. Simopoulou T., Vlychou M. Enthesiti­sin psoriaticarthritis // Seminarsin Arthritisand Rheu­ma­tism. — 2013. — ​Vol. 43 (3). — ​P. 32.
15.    Sánchez-Regaña M., Aldunce Soto M.J., Belinchón Romero I. et al. Directrices del grupo español de psoriasis (GEP) basadas en la evidencia para el uso de medicamentos biológicos en pacientes con psoriasis en localizaciones de difícil tratamiento (uñas, cuero cabelludo, palmas y plantas) // Actas Dermo-Sifiliográficas. — 2014. — ​Р. 105.
16.    Sánchez-Regaña M., Aldunce Soto M.J., Belinchón Romero I. et al. Evidence-Based Guidelinesofthe Spanish Psoriasis Grou­ponthe Useof Biologic Therapyin Patients With Pso­riasisin Difficult-to-Treat Sites (Nails, Scalp, Palms, and Soles) // ActasDermo-Sifiliográficas (English Edition). — 2014. — ​Vol. 105 (10). — ​P. 923.
17.    Weisenseel P., Prinz J.C. Sequentialuse ofinliximabandetane rceptingen eralized pustular psoriasis // Cutis. — 2006. — Vol. 78 (3). — ​Р. 197—199.

Інше:  
Запольський Максим Едуардович, д. мед. н., зав. шкірним відділенням Одеського обласного шкірно-венерологічного диспансеру, член Європейської академії дерматології та венерології
65006, м. Одеса, вул. Академіка Воробйова, 5
Тел. (048)237-07-28. Факc (048) 237-07-23. Е-mail: maksimz@3g.ua
Лебедюк Михайло Миколайович, д. мед. н., проф., зав. кафедри дерматології та венерології Одеського національного медичного університету
Нерубащенко Світлана Вікторівна, лікар-дерматовенеролог шкірного відділення Одеського обласного шкірно-венерологічного диспансеру
Добровольська Анастасія В’ячеславівна, лікар-дерматовенеролог клініки «Ренесанс-Медікал», Одеса
Запольська Діана Максимівна, лікар-дерматовенеролог клініки «Ренесанс-Медікал», Одеса

 

Сочетанная патология при псориазе. Обзор современных методов лечения дерматозов

М.Э. Запольский1, М.Н. Лебедюк2, С.В. Нерубащенко1, А.В. Добровольская3, Д.М. Запольская3

1 Областной кожно-венерологический диспансер, Одесса
2 Одесский национальный медицинский университет
3 Клиника «Ренессанс-Медикал», Одесса  

Проведен анализ и клинический разбор заболеваний, протекающих сочетанно с псориазом. При этом лечение псориаза видоизменено, а лечение таких больных требует индивидуального подхода. Проведен обзор современных методов лечения псориаза в зависимости от степени тяжести заболеваний и патологий. Несмотря на высокую эффективность лечения псориаза, существует опасность развития серьезных побочных реакций в виде иммуносуп­рессии, астенизации, анаболических нарушений.

Ключевые слова: псориаз, астенизация, гепатотоксичность, иммуносупрессия, детоксиканты, «Гепаргин».

Список литературы:
1.    Адаскевич В.П. Неотложная дерматология. — ​М.: Меди­цина. — 2003. — ​С. 41—42.
2.    Каламкарян А.А. и др. Редкие атипичные дерматозы // Клиническая дерматология. — ​Ереван: Айастан, 1989. — ​С. 174—175.
3.    Молчанов Е.В., Михайлова М.Б. Об отношении герпетиформного імпетиго Гебры к пустулезному псориазу // Вестн. дерматол. и венерол. — 1990. — № 1. —С. 63—66.
4.    Самсонов В.А., Чистякова И.А. Эффективность тигазона у больных различными дерматозами // Вестн. дерматол. и венерол. — 2002. — № 26. — ​С. 29—33.
5.    Сизон О.О. Эпидемиология и взаимосвязь коморбиднос­ти псориаза и клинического течения болезни // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2014. — № 1 (52). — ​С. 14—23.
6.    Степаненко В.И. Дерматология, венерология. — ​К.: КИМ, 2012. — ​С. 167—184.
7.    Степаненко Р.Л., Гичка С.Г. Новые данные пато- и морфогенеза псориаза // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2014. — № 4 (55). — ​С. 9—11.
8.    Чистякова И.А., Болтачева В.В. Применение ароматических ретиноидов при пустулезных дерматозах / IХ Все­рос. съезд дерматовенерологов. — ​М., 2005. — ​Т. 1. — 43 с.
9.    Чистякова И.А., Прядкина Е.В. Клинические формы пустулезного псориаза Цумбуша / Всерос. конф. дерматовенерологов. «Современные направления диагностики, лечения и профилактика ИППП и дерматозов». — ​Нижний Новгород, 2004. — 52 с.
10.    Шарапова Г.Я., Короткий Н.Г., Панченко М.А. О пустулезном псориазе // Вестн. дерматол. и венерол. — 1983. — № 9. — ​С. 35—38.
11.    Kyriakou A., Patsatsi A., Sotiriadis D. Anti-TNFagentsand­nail psoriasis: a single-center, retrospective, comparative study // J. Dermatol. Treatment. — 2013. — ​Vol. 24 (3). — ​P. 162.
12.    Mohammad K.A. Basra, Mahbub Chowdhury M.U., Smith Emma V. Nick Freemantle, Vincent Piguet, A Review of the Use of the Dermatology Life Quality In dexasa Criterionin Clinical Guide­linesand Health Technology Assessmentsin Psoriasis and Chronic Hand Eczema, Dermatologic Clinics. — 2012. — ​Vol. 30 (2). — ​P. 237.
13.    Ricotti C., Kerdel F.A. Treatment of pustular psoriasis // J. Eur. Acad. Dermatol. Venerol. — 2009. — ​Vol. 5. — ​P. 23—25.
14.    Sakkas L., Ioannis A. Simopoulou T., Vlychou M. Enthesiti­sin psoriaticarthritis // Seminarsin Arthritisand Rheu­ma­tism. — 2013. — ​Vol. 43 (3). — ​P. 32.
15.    Sánchez-Regaña M., Aldunce Soto M.J., Belinchón Romero I. et al. Directrices del grupo español de psoriasis (GEP) basadas en la evidencia para el uso de medicamentos biológicos en pacientes con psoriasis en localizaciones de difícil tratamiento (uñas, cuero cabelludo, palmas y plantas) // Actas Dermo-Sifiliográficas. — 2014. — ​Р. 105.
16.    Sánchez-Regaña M., Aldunce Soto M.J., Belinchón Romero I. et al. Evidence-Based Guidelinesofthe Spanish Psoriasis Grou­ponthe Useof Biologic Therapyin Patients With Pso­riasisin Difficult-to-Treat Sites (Nails, Scalp, Palms, and Soles) // ActasDermo-Sifiliográficas (English Edition). — 2014. — ​Vol. 105 (10). — ​P. 923.
17.    Weisenseel P., Prinz J.C. Sequentialuse ofinliximabandetane rceptingen eralized pustular psoriasis // Cutis. — 2006. — Vol. 78 (3). — ​Р. 197—199.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Українська

13. Спостереження з практики

 

Особливості сучасної епідеміології, клінічного перебігу і терапії контагіозного молюска

В.Г. Кравченко

Медико-консультативний  центр «Медіпол», Полтава

Епідеміологічний аналіз свідчить про почастішання захворюваності на контагіозний молюск. Детально описано епідеміологічні обставини рідкісного захворювання контагіозним молюском двомісячної дитини, інфікованої матір’ю, у якої клінічно і лабораторно встановлено діагноз атипового контагіозного молюска (солітарна форма). Дитина з 1,5 міс перебувала на штучному вигодовуванні, а в 9 міс виявлена ​​глистова інвазія — аскаридоз. Наголошується на ролі зниженої імунологічної реактивності у виникненні та перебігу захворювання. Зосереджено увагу на обов’язковому клінічному обстеженні батьків малолітніх дітей, особливо тих, які не відвідують дитячі заклади. Розробка головного напряму в терапії інфекції, на думку автора, повинна йти двома шляхами: пошуком оптимальних імуномодуляторів і розробкою ефективного локального засобу знищення вірусу, максимально прийнятного і бажаного для пацієнта. Рекомендується застосування «Цидіполу» в комбінації з цинку оксидом (у пропорції 1 : 0,8—1 : 1) після деструкції патологічних елементів, засноване на доведених антивірусних, антибактеріальних і протизапальних властивостях препарату з метою ліквідації фокально-періфокального артифіціального запалення.

Ключові слова: Контагіозний молюск, епіданаліз, атиповий перебіг, деструкційні методи лікування.

Список літератури:  
1.    Витенчук С.З. Криотерапия снегом углекислоты как эффективный метод лечения больных контагиозным моллюском // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2011. — № 1 (40). — ​С. 56—59.
2.    Кондрахина И.Н., Кубанова А.А., Резайкина А.В. Клинико-эпидемиологические особенности у детей, больных контагиозным моллюском // Вестн. дерматол. и венерол. — 2007. — № 2. — ​С. 25—27.
3.    Кравченко В.Г. Антисептичний лікарський засіб з широким спектром фармакологічної дії. Державний патент України на винахід. — 2016. — № 112956. — 7 с.
4.    Кравченко В.Г. Контагіозний молюск: сучасний стан проблеми // Дерматовенерология, косметология, сексопатология. — 2016. — № 1—4. — ​С. 37—41.
5.    Кубанова А.А и др. Кожные болезни.— М.: Геотар-Медицина, 1999. — ​58 с.
6.    Кубанова А.А. и др. Дерматовенерология: клин. реком. — ​М.: ДЕКС-Пресс. — ​С. 49—51.
7.    Лебедюк М.М., Кравченко В.Г., Запольський М.Е. Експе­риментальне дослідження і клінічна оцінка противірусних властивостей цидіпола: матер. доп. наук.-практ. конф. УАЛДВК. — ​Тернопіль, 2016.
8.    Мазитов А.П., Кондрахина Н.П. Современные аспекты патогенеза и лечения контагиозного моллюска // Вестн. дерматол. и венерол. — 2002. — № 5. — ​С. 12—13.
9.    Молочков А.В., Ермилова А.И. Случай генерализованного контагиозного моллюска на фоне длительного приема кетостероидов // Рос. журн. кож. и вен. бол. — 2007. — № 2. — ​С. 52—54.
10.    Рахматулина М.Р., Чикин В.В., Зиганшин О.Р. и др. Феде­ральные клинические рекомендации по ведению больных контагиозным моллюском. — ​М., 2015. — 10 с.
11.    Самцов А.В. Заразные дерматозы и венерические болезни. — ​СПб: Специальная литература, 1997. — ​С. 44—45.
12.    Скрипкин Ю.К, Мордовцев В.Н. Вирусные дерматозы // Кожные и венерические болезни: руководство для врачей в 2 т. — ​М.: Медицина, 1999. — ​Т. 1. — ​С. 443—465.
13.    Студницин А.А, Туранов Н.М. Справочник дерматовенеролога. — ​М.: Медицина, 1964. — ​С. 130.
14.    Шевела О.Г., Вітенчук С.З. П’ятирічний досвід кріоте­рапії захворювань та новоутворень шкіри снігом вуглекислоти (до сторіччя методу // Дерматовен., косметол., сексопатол. — 2006. — № 1—2 (9). — ​С. 127—132.
15.    Binder B., Weger W., Komericki P., Kopera D. Treatment of molluscum contagiosum with a pulsed dye laser: Pilot study with 19 children // J. Dtschen Dermatol. Gesundh. — 2008. — N 6 (2). —P. 121—125.
16.    Brauninger W., Bork K. Klinisches und histologisches Spektrum atypischer Molluska contagiosa // Aktual. Dermatol.— 1984.— Vol. 10, N 3. —P. 107—110.
17.    Chatproedprai S., Suwannakarn K., Wananukul S. et al. Efficacy of pulsed dye laser (585 nm) in the treatment of molluscumcontagiosum subtype 1. Southeast // Asian J. Trop. Med. Public Health. —2007.— Vol. 38 (5). — ​Р. 849—854.
18.    Fitzpatrick T.B., Johnson R.A. et al. Clinical Dermatology.— New York / Пер. с англ.— М.: Практика, 1999. — 1044 с.
19.    Foulds I. Molluscum contagiosum: An unusual cоmplication of tattooing// Brit. Med. J. —1982.— N 6342. — ​Р. 607—607.
20.    Gross G., Jogerst Ch., Schopf E. Systemic treatment of Mollusca contagiosa with inosiplex // Acta dermatovenerolog. — 1986.— N 1. — ​P. 76—80.
21.    Hanna D., Hatami A., Powell J. et al. A prospective randomized trial comparing the efficacy and adverse effects of four recognized treatments of molluscum contagiosum in children // Pediatr.Dermatol. — 2006. — N 23 (6). — ​Р. 574—579.
22.    Hanson D., Diven D.G. Molluscum contagiosum // Dermatol. Online J. — 2003.
23.    Kapur T.R. Griseofulvin Therapy in Molluscum Contagiosum (A Case Report) // Indian J. Derm. Venerol.— 1976. — Vol. 2, N 2. — ​P. 90—92.
24.    Michel J.L. Treatment of molluscum contagiosum with 585 nm collagen remodeling pulsed dye laser // Eur. J. Dermatol. — 2004. — Vol. 14 (2). —Р. 103—106.
25.    Nasemann T., Sauerbrey W. Hautkrankheiten undveneris­chen Infektionen. — ​Berlin-New York, 1979. — ​P. 55—56.
26.    Resnik S.S. A simplified surgical management of lesions of molluscumcontagiosum // J. Dermatolog. Surg. Oncol. — 1980. — N 12. — ​P. 982—983.
27.    Stanka P. Bemerkungenzur Begandlungdes Molluscum contagiosum // Hautartz. — 1977. — N 28 (4). — ​P. 208—209.
28.    Valentine C.L., Diven D.G. Treatment modalities for molluscum contagiosum // Dermatol. Therapy. — 2000. — M 13. — ​P. 285—289.

Інше:  
Кравченко Володимир Григорович, д. мед. н., проф., проф.-консультант медико-консультативного центру «Медіпол»
36002, м. Полтава, вул. Європейська, 145
Тел. (053) 250-89-32

 

Особенности современной эпидемиологии, клинического течения и терапии контагиозного моллюска

В.Г. Кравченко

Медико-консультативный центр «Медипол», Полтава

Эпидемиологический анализ свидетельствует об учащении заболеваемости контагиозным моллюском. Детально описаны эпидемиологические обстоятельства редкого заболевания контагиозным моллюском двухмесячного ребенка, инфицированного матерью, у которой клинически и лабораторно установлен диагноз атипического контагиозного моллюска (солитарная форма). Ребенок с 1,5 мес находился на искусственном вскармливании, а в 9 мес обнаружена глистная инвазия — аскаридоз. Подчеркивается роль пониженной иммунологической реактивности в возникновении и течении заболевания. Обращается внимание на обязательном клиническом обследовании родителей малолетних детей, особенно тех, которые не посещают детские учреждения. Разработка главного направления в терапии инфекции, по мнению автора, должна идти двумя путями: поиском оптимальных иммуномодуляторов и разработкой эффективного локального средства уничтожения вируса, максимально приемлемого и предпочтительного для пациента. Рекомендуется применение «Цидипола» в комбинации с цинка оксидом (в пропорции 1 : 0,8—1 : 1) после деструкции патологических элементов, основанное на доказанных антивирусных, антибакте­риаль­ных и противовоспалительных свойствах препарата в целях ликвидации фокально-перифокального артифициального воспаления.

Ключевые слова: контагиозный моллюск, эпиданализ, атипичное течение, деструкционные методы лечения.

Список литературы:  
1.    Витенчук С.З. Криотерапия снегом углекислоты как эффективный метод лечения больных контагиозным моллюском // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2011. — № 1 (40). — ​С. 56—59.
2.    Кондрахина И.Н., Кубанова А.А., Резайкина А.В. Клинико-эпидемиологические особенности у детей, больных контагиозным моллюском // Вестн. дерматол. и венерол. — 2007. — № 2. — ​С. 25—27.
3.    Кравченко В.Г. Антисептичний лікарський засіб з широким спектром фармакологічної дії. Державний патент України на винахід. — 2016. — № 112956. — 7 с.
4.    Кравченко В.Г. Контагіозний молюск: сучасний стан проблеми // Дерматовенерология, косметология, сексопатология. — 2016. — № 1—4. — ​С. 37—41.
5.    Кубанова А.А и др. Кожные болезни.— М.: Геотар-Медицина, 1999. — ​58 с.
6.    Кубанова А.А. и др. Дерматовенерология: клин. реком. — ​М.: ДЕКС-Пресс. — ​С. 49—51.
7.    Лебедюк М.М., Кравченко В.Г., Запольський М.Е. Експе­риментальне дослідження і клінічна оцінка противірусних властивостей цидіпола: матер. доп. наук.-практ. конф. УАЛДВК. — ​Тернопіль, 2016.
8.    Мазитов А.П., Кондрахина Н.П. Современные аспекты патогенеза и лечения контагиозного моллюска // Вестн. дерматол. и венерол. — 2002. — № 5. — ​С. 12—13.
9.    Молочков А.В., Ермилова А.И. Случай генерализованного контагиозного моллюска на фоне длительного приема кетостероидов // Рос. журн. кож. и вен. бол. — 2007. — № 2. — ​С. 52—54.
10.    Рахматулина М.Р., Чикин В.В., Зиганшин О.Р. и др. Феде­ральные клинические рекомендации по ведению больных контагиозным моллюском. — ​М., 2015. — 10 с.
11.    Самцов А.В. Заразные дерматозы и венерические болезни. — ​СПб: Специальная литература, 1997. — ​С. 44—45.
12.    Скрипкин Ю.К, Мордовцев В.Н. Вирусные дерматозы // Кожные и венерические болезни: руководство для врачей в 2 т. — ​М.: Медицина, 1999. — ​Т. 1. — ​С. 443—465.
13.    Студницин А.А, Туранов Н.М. Справочник дерматовенеролога. — ​М.: Медицина, 1964. — ​С. 130.
14.    Шевела О.Г., Вітенчук С.З. П’ятирічний досвід кріоте­рапії захворювань та новоутворень шкіри снігом вуглекислоти (до сторіччя методу // Дерматовен., косметол., сексопатол. — 2006. — № 1—2 (9). — ​С. 127—132.
15.    Binder B., Weger W., Komericki P., Kopera D. Treatment of molluscum contagiosum with a pulsed dye laser: Pilot study with 19 children // J. Dtschen Dermatol. Gesundh. — 2008. — N 6 (2). —P. 121—125.
16.    Brauninger W., Bork K. Klinisches und histologisches Spektrum atypischer Molluska contagiosa // Aktual. Dermatol.— 1984.— Vol. 10, N 3. —P. 107—110.
17.    Chatproedprai S., Suwannakarn K., Wananukul S. et al. Efficacy of pulsed dye laser (585 nm) in the treatment of molluscumcontagiosum subtype 1. Southeast // Asian J. Trop. Med. Public Health. —2007.— Vol. 38 (5). — ​Р. 849—854.
18.    Fitzpatrick T.B., Johnson R.A. et al. Clinical Dermatology.— New York / Пер. с англ.— М.: Практика, 1999. — 1044 с.
19.    Foulds I. Molluscum contagiosum: An unusual cоmplication of tattooing// Brit. Med. J. —1982.— N 6342. — ​Р. 607—607.
20.    Gross G., Jogerst Ch., Schopf E. Systemic treatment of Mollusca contagiosa with inosiplex // Acta dermatovenerolog. — 1986.— N 1. — ​P. 76—80.
21.    Hanna D., Hatami A., Powell J. et al. A prospective randomized trial comparing the efficacy and adverse effects of four recognized treatments of molluscum contagiosum in children // Pediatr.Dermatol. — 2006. — N 23 (6). — ​Р. 574—579.
22.    Hanson D., Diven D.G. Molluscum contagiosum // Dermatol. Online J. — 2003.
23.    Kapur T.R. Griseofulvin Therapy in Molluscum Contagiosum (A Case Report) // Indian J. Derm. Venerol.— 1976. — Vol. 2, N 2. — ​P. 90—92.
24.    Michel J.L. Treatment of molluscum contagiosum with 585 nm collagen remodeling pulsed dye laser // Eur. J. Dermatol. — 2004. — Vol. 14 (2). —Р. 103—106.
25.    Nasemann T., Sauerbrey W. Hautkrankheiten undveneris­chen Infektionen. — ​Berlin-New York, 1979. — ​P. 55—56.
26.    Resnik S.S. A simplified surgical management of lesions of molluscumcontagiosum // J. Dermatolog. Surg. Oncol. — 1980. — N 12. — ​P. 982—983.
27.    Stanka P. Bemerkungenzur Begandlungdes Molluscum contagiosum // Hautartz. — 1977. — N 28 (4). — ​P. 208—209.
28.    Valentine C.L., Diven D.G. Treatment modalities for molluscum contagiosum // Dermatol. Therapy. — 2000. — M 13. — ​P. 285—289.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Українська

14. Спостереження з практики

 

Синдром Стівенса—Джонсона у хворої із тяжким рецидивуючим перебігом субкорнеального пустульозу Снеддона—Вілкінсона

Л.Д. Калюжна1, Н.В. Турик2

1 Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, Київ
2 Київська міська клінічна шкірно-венерологічна лікарня

Описано рідкісне захворювання — ​субкорнеальний пустульоз Снеддона—Вілкінсона. Висвітлено типові клінічні ознаки. Представлено клінічний випадок хворої із субкорнеальним пустульозом та синдромом Стівенса—Джонсона.

Ключові слова: підроговий пустульоз Снеддона—Вілкінсона, синдром Стівенса—Джонсона, рецидивуючий перебіг.

Список літератури:  
1.    Асхаков М.С., Чеботарев В.В., Исхакова З.А. Дерматоз субкорнеальный пустулезный Снеддона—Уилкинсона // Мед. вестн. Сев. Кавказа. — 2015. — ​Т. 10, № 1. — ​С. 107—108.
2.    Калюжная Л.Д., Турик Н.В., Уваренко Е.А., Бондаренко И.Н. Тяжелое рецидивирующее течение субкорнеального пус­тулеза Снеддона—Уилкинсона у больной с диабетом // Дерматовенерол., косметол., сексопатол. — 2009.— ​№ 1—2 (12). — ​С. 213—217.
3.    Кряжева С.С., Сухова Т.Е., Ермилова А.И. Субкор­не­альный пустулезный дерматоз Снеддона—Уилкинсона с развитием эритродермии у больной раком молочной железы // Рос. журн. кожных и венерол. болезней. — 2007. — № 1—2(12). — ​С. 59—62.
4.    Bose S.K. Sneddon—Wilkinson disease and arthritis // Indian J. Dermatol. Venereol. Leprol. — 2010. — ​Vol. 61, N 4. — ​P. 231—232.
5.    Kerkhof P., Schalkwijk J. Sneddon—Wilkinson disease (subcorneal pustular dermatosis) // Dermatology. — ​Mosby, 2008. — ​Vol. 1. — ​P. 124.
6.    Lebwohl M.G., Heymann W.R., Berth-Jones J., Coulsa I. Subcorneal pustular dermatosis // Treatment of Skin Disease: comprehensive therapeutic strategies. — 2014. — ​P. 738—740.
7.    Lew T.T. Sneddon—Wilkinson disease associated with seronegative inflammatory polyarthritis // J. Am. Acad. Dermatol. — 2012. — ​Vol. 66, N 4. — ​AB 61.

Інше:  
Калюжна Лідія Денисівна, д. мед. н., проф. кафедри дерматовенерології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика
04295, м. Київ, вул. Богатирська, 32. Тел. (044) 413-53-52. E-mail: derma-nmapo@ukr.net
Турик Ніна Василівна, лікар Київської міської клінічної шкірно-венерологічної лікарні

 

Синдром Стивенса—Джонсона у больной с тяжелым рецидивирующим течением субкорнеального пустулеза Снеддона—Уилкинсона

Л.Д. Калюжная1, Н.В. Турик2

1 Национальная медицинская академия последипломного  образования имени П.Л. Шупика МЗ Украины, Киев
2 Киевская городская клиническая кожно-венерологическая больница

Описано редкое заболевание — ​субкорнеальный пустулез Снеддона—Уилкинсона. Освещены типичные клинические признаки. Представлен клинический случай больной с субкорнеальным пустулезом и синдромом Стивенса—Джонсона.

Ключевые слова: Подроговой пустулез Снеддона—Уилкинсона, синдром Стивенса—Джонсона, рецидивирующее течение.

Список литературы:  
1.    Асхаков М.С., Чеботарев В.В., Исхакова З.А. Дерматоз субкорнеальный пустулезный Снеддона—Уилкинсона // Мед. вестн. Сев. Кавказа. — 2015. — ​Т. 10, № 1. — ​С. 107—108.
2.    Калюжная Л.Д., Турик Н.В., Уваренко Е.А., Бондаренко И.Н. Тяжелое рецидивирующее течение субкорнеального пус­тулеза Снеддона—Уилкинсона у больной с диабетом // Дерматовенерол., косметол., сексопатол. — 2009.— ​№ 1—2 (12). — ​С. 213—217.
3.    Кряжева С.С., Сухова Т.Е., Ермилова А.И. Субкор­не­альный пустулезный дерматоз Снеддона—Уилкинсона с развитием эритродермии у больной раком молочной железы // Рос. журн. кожных и венерол. болезней. — 2007. — № 1—2(12). — ​С. 59—62.
4.    Bose S.K. Sneddon—Wilkinson disease and arthritis // Indian J. Dermatol. Venereol. Leprol. — 2010. — ​Vol. 61, N 4. — ​P. 231—232.
5.    Kerkhof P., Schalkwijk J. Sneddon—Wilkinson disease (subcorneal pustular dermatosis) // Dermatology. — ​Mosby, 2008. — ​Vol. 1. — ​P. 124.
6.    Lebwohl M.G., Heymann W.R., Berth-Jones J., Coulsa I. Subcorneal pustular dermatosis // Treatment of Skin Disease: comprehensive therapeutic strategies. — 2014. — ​P. 738—740.
7.    Lew T.T. Sneddon—Wilkinson disease associated with seronegative inflammatory polyarthritis // J. Am. Acad. Dermatol. — 2012. — ​Vol. 66, N 4. — ​AB 61.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Українська

15. Спостереження з практики

 

Клінічний випадок еритеми природженої телеангіектатичної — синдром Блума

Д.С. Поліщук1, 2, С.Й. Поліщук2, В.С. Комарніцька2

1 Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова
2 ПП «Дерматовенерологічний заклад лікаря Поліщука С.Й.», Хмельницький

Охарактеризовано клінічно-морфологічні особливості рідкісного фоточутливого дерматозу — ​еритеми природженої телеангіектатичної (синдром Блума). Наведено з особистої практики випадок захворювання у дитини з використанням лікування, що сповільнює розвиток ускладнень.

Ключові слова: Синдром Блума, природжена телеангіектатична еритема.

Список літератури:  
1.    Балязин В.А., Кравченко М.И., Фомина-Чертоусова Н.А. Нейрокожные синдромы: клиника, диагностика. — ​М.: Элиста, АПП «Джангар», 2001. — 94 с.
2.    Гречаніна О.Я., Хоффманн Г., Богатирьова Р.В. та ін. Медична генетика: підручник / За ред О.Я. Гречаніної, Р.В. Богатирьової, О.П. Волосовця. — ​К.: Медицина, 2007. — 536 с.
3.    Каламкарян А.А., Мордовцев В.Н., Трофимова Л.Я. и др. Клиническая дерматология: редкие и атипичные дерматозы. — ​Ер.: Айстан, 1989. — 567 с.
4.    Кей Шу-Мей Кэйн и др. Детская дерматология: пер. с англ. / Под ред. О.Л. Иванова, А.Н. Львова. — ​М.: Издательство Панфилова; БИНОМ. Лаборатория знаний, 2011. — 496 с.
5.    Кожные и венерические болезни: руководство для врачей в 4 т. — ​Т. 2 / Под ред. Ю.К. Скрипкина. — ​М.: Медицина, 1995. — 544 с.
6.    Суворова К.Н., Антоньев А.А., Гребенников В.А. Гене­тически обусловленная патология кожи. — ​Ростов-на-Дону: Издательство Ростовского университета, 1990. — 336 с.
7.    Эвербек Г. Дифференциальная диагностика болезней в детском возрасте: пер. с нем. — ​М.: Медицина, 1980. — 368 с.
8.    Цветкова Г.М., Мордовцев В.Н. Патоморфологическая диагностика заболеваний кожи. — ​М.: Медицина, 1986—304 с.

Інше:  
Поліщук Дмитро Степанович, к. мед. н., асист. кафедри терапії з курсом загальної практики та сімейної медицини факультету післядипломної освіти Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, лікар-дерматовенеролог
ПП «Дерматовенерологічний заклад лікаря Поліщука С.Й.»
29000, м. Хмельницький, пров. Проскурівський, 1
Тел. (0382)-65-74-05
Е-mail: polischuk.ukraine@gmail.com
Поліщук Степан Йосипович, гол. лікар-дерматовенеролог ПП «Дерматовенерологічний заклад лікаря Поліщука С.Й.»
Комарніцька Віра Степанівна, лікар дерматовенеролог-косметолог ПП «Дерматовенерологічний заклад лікаря Поліщука С.Й.»

 

Клинический случай эритемы врожденной телеангиэктатической — ​синдром Блума

Д.С. Полищук1, 2, С.И. Полищук2, В.С. Комарницкая2

1 Винницкий национальный медицинский университет имени Н.И. Пирогова
2 ЧП «Дерматовенерологическое учреждение доктора Полищука С.И.», Хмельницкий

Охарактеризовано клинико-морфологические особенности редкого фоточувствительного дерматоза — ​эритемы врожденной телеангиэктатической (синдром Блума). Приведен из личной практики случай заболевания у ребенка с использованием лечения, которое замедляет развитие осложнений.

Ключевые слова: синдром Блума, врожденная телеангиэктатическая эритема.

Список литературы:

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Українська

16. Спостереження з практики

 

Випадок склерозуючого лімфангіту статевого члена

В.Є. Ткач, М.С. Волошинович

ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»

Описано рідкісну патологію — склерозуючий лімфангіт статевого члена.

Ключові слова: Лімфангіт склерозуючий, диференційна діагностика.

Список літератури:  
1.    Cantalejo C., Fernandez-Crehuet J.L., Marcos A. Nonvene­real sclerosing lymphangitis of the Penis: Presentation of a clinical Case // Actas Dermosifiliog.— 2005.— ​N 96 (6). — P. 395—397.
2.    Felix Boon Bin Yap Nonvenereal Sclerosing Lymphangitis of the Penis // SMJ. — 2009. — ​Vol. 102. — ​P. 1269—1271.
3.    Ghorpade S. Adult with cord round the neck: Benign transient lymphangiectasis of the penis // Indian J. Dermatol. Venereol. Leprol. — 2007. — ​N 73. — ​P. 353—354.
4.    Marsch W.C., Stuttgen G. Sclerosing lymphangitis of the penis: a lymphangiofibrosis thrombotica occlusiva // J. Der­matol.— 1981. — N 104 (6). — ​P. 687—695.
5.    Rosen T.R., Hwong H. Sclerosing lymphangitis of penis //
J. Am. Acad. Dermatol. — 2003. — N 49. — ​P. 916—918.
6.    Syed S.N., Muneer K. Thrombosis of the dorsal vein of the penis (Mondor’s Disease): A case report and review of the literature // Indian J. Urol. — 2010. — N 26 (3). —P. 431—433.
7.    Van de Staak W.J. Non-venereal sclerosing lymphangitis of the penis following herpes progenitalis // J. Der­matol.— 1977.—
N 96 (6).— P. 679—680.

Інше:  
Ткач Василь Євтихійович, к. мед. н., доц. кафедри дерматології та венерології ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет», засл. лікар України
76018, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 2
Тел. (034) 222-32-27
Волошинович Мар’ян Стефанович, к. мед. н., асист. кафедри дерматології та венерології
ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»

 

Случай склерозирующего лимфангита полового члена

В.Е. Ткач, М.С. Волошинович

ГВУЗ «Ивано-Франковский национальный медицинский университет»

Описано редкую патологию — ​склерозирующий лимфангит полового члена.

Ключевые слова: лимфангит склерозирующий, дифференциальная діагностика.

Список литературы:  
1.    Cantalejo C., Fernandez-Crehuet J.L., Marcos A. Nonvene­real sclerosing lymphangitis of the Penis: Presentation of a clinical Case // Actas Dermosifiliog.— 2005.— ​N 96 (6). — P. 395—397.
2.    Felix Boon Bin Yap Nonvenereal Sclerosing Lymphangitis of the Penis // SMJ. — 2009. — ​Vol. 102. — ​P. 1269—1271.
3.    Ghorpade S. Adult with cord round the neck: Benign transient lymphangiectasis of the penis // Indian J. Dermatol. Venereol. Leprol. — 2007. — ​N 73. — ​P. 353—354.
4.    Marsch W.C., Stuttgen G. Sclerosing lymphangitis of the penis: a lymphangiofibrosis thrombotica occlusiva // J. Der­matol.— 1981. — N 104 (6). — ​P. 687—695.
5.    Rosen T.R., Hwong H. Sclerosing lymphangitis of penis //
J. Am. Acad. Dermatol. — 2003. — N 49. — ​P. 916—918.
6.    Syed S.N., Muneer K. Thrombosis of the dorsal vein of the penis (Mondor’s Disease): A case report and review of the literature // Indian J. Urol. — 2010. — N 26 (3). —P. 431—433.
7.    Van de Staak W.J. Non-venereal sclerosing lymphangitis of the penis following herpes progenitalis // J. Der­matol.— 1977.—
N 96 (6).— P. 679—680.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Українська

17. Огляди

 

5 найбільш поширених запитань пацієнтів про акне

К. Діл

Університет Гульєльмо Марконі, Рим, Італія

Акне — поширене захворювання шкіри. Це часта причина звернення до дерматолога. Питання до практикуючого лікаря стосуються переважно дієти, особистої гігієни, можливості використання ма­кіяжу/маскування, а також шрамів, які можуть зберігатися після лікування акне. Крім своєчасної діагностики та пропозиції лікування, правильні відповіді на зазначені запитання є запорукою успішної терапії.

Ключові слова: вугрі, дієта, гігієна, макіяж, камуфляж, шрами від вугрової висипки, запитання, які часто задають.

Список літератури:  
1.    Fiedler F., Stangl G.I., Fiedler E., Taube K.M. Acne and Nutrition: A Systematic Review // Acta Derm. Venereol.— 2017.— Vol. 97 (1).— P. 7—9.
2.    Ulvestad M., Bjertness E., Dalgard F., Halvorsen J.A. Acne and dairy products in adolescence: results from a Norwegian longitudinal study // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol.— 2017.— Vol. 31 (3).— P. 530—535.
3.    Adebamowo C.A., Spiegelman D., Berkey C.S. et al. Milk consumption and acne in teenaged boys // J. Am. Acad. Dermatol.— 2008.— Vol. 58.— P. 787—793.
4.    Di Landro A., Cazzaniga S., Parazzini F. et al. Family history, body mass index, selected dietary factors, menstrual history, and risk of moderate to severe acne in adolescents and young adults // J. Am. Acad. Dermatol.— 2012.— Vol. 67.— P. 1129—1135.
5.    Delost G.R., Delost M.E., Lloyd J. The impact of chocolate consumption on acne vulgaris in college students: A ran­domized crossover study // J. Am. Acad. Dermatol.— 2016.— Vol. 75 (1).— P. 220—222.
6.    Vongraviopap S., Asawanonda P. Dark chocolate exacerbates acne // Int. J. Dermatol.— 2016.— Vol. 55 (5).— P. 587—591.
7.    Block S.G., Valins W.E., Caperton C.V. et al. Exacerbation of facial acne vulgaris after consuming pure chocolate // J. Am. Acad. Dermatol.— 2011.— Vol. 65 (4).— P. 114—115.
8.    Cordain L., Lindeberg S., Hurtado M. et al. Acne vulgaris: a disease of Western civilization // Arch. Dermatol.— 2002.— Vol. 138 (12).— P. 1584—1590.
9.    Grossi E., Cazzaniga S., Crotti S. et al. The constellation of dietary factors in adolescent acne: a semantic connectivity map approach // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol.— 2016.— Vol. 30 (1).— P. 96—100.
10.    Melnik B.C. Western diet-induced imbalances of FoxO1 and mTORC 1 signalling promote the sebofollicular inflammaso­mopathy acne vulgaris // Exp. Dermatol.— 2016.— Vol. 25.— P. 103—104.
11.    Smith R.N., Mann N.J., Braue A. et al. A low-glycemic-load diet improves symptoms in acne vulgaris patients: A ran­domized controlled trial // Am. J. Clin. Nutr.— 2007.— Vol. 86 (1).— P. 107—115.
12.    Smith R.N., Mann N., Makelainen H. et al. A pilot study to determine the short-term effects of a low glycemic load diet on hormonal markers of acne: A nonrandomized, parallel, controlled feeding trial // Mol. Nutr. Food Res.— 2008.— Vol. 52 (6).— P. 718—726.
13.    Smith R.N., Braue A., Varigos G., Mann N.J. The effect of a low glycemic load diet on acne vulgaris and the fatty acid composition of skin surface triglycerides // J. Dermatol. Sci.— 2008.— Vol. 50 (1).— P. 41—52.
14.    Rouhani P. Acne improves with a popular, low glycemic diet from South Beach // J. Am. Acad. Dermatol.— 2009.— Vol. 60 (3 suppl. 1).— P. 706.
15.    Reynolds R.C., Lee S., Choi J.Y. et al. Effect of the glycemic index of carbohydrates on acne vulgaris // Nutrients.— 2010.— Vol. 2 (10).— P. 1060—1072.
16.    Tan J.K., Vasey K., Fung K.Y. Beliefs and perceptions of patients with acne // J. Am. Acad. Dermatol.— 2001.— Vol. 44 (3).— P. 439—445.
17.    Choi J.M., Lew V.K., Kimball A.B. A single-blinded, randomized, controlled clinical trial evaluating the effect of face washing on acne vulgaris // Pediatr. Dermatol.— 2006.— Vol. 23 (5).— P. 421—427.
18.    Mukhopadhyay P. Cleansers and their role in various dermatological disorders // Indian J. Dermatol.— 2011.— Vol. 56 (1).— P. 2—6.
19.    Sakuma T.H., Maibach H.I. Oily skin: an overview // Skin. Pharmacol. Physiol.— 2012.— Vol. 25 (5).— P. 227—235.
20.    Isoda K., Seki T., Inoue Y. et al. Efficacy of the combined use of a facial cleanser and moisturizers for the care of mild acne patients with sensitive skin // J. Dermatol.— 2015.— Vol. 42 (2).— P. 181—188.
21.    Tan J.K., Bhate K. A global perspective on the epidemiology of acne // Br. J. Dermatol.— 2015.— Vol. 172 (Suppl. 1).— P. 3—12.
22.    Kilkenny M., Merlin K., Plunkett A., Marks R. The prevalence of common skin conditions in Australian school students: 3. acne vulgaris // Br. J. Dermatol.— 1998.— Vol. 139 (5).— P. 840—845.
23.    Freyre E.A., Rebaza R.M., Sami D.A., Lozada C.P. The prevalence of facial acne in Peruvian adolescents and its relation to their ethnicity // J. Adolesc. Health.— 1998.— Vol. 22.— P. 480—484.
24.    Yahya H. Acne vulgaris in Nigerian adolescents — ​prevalence, severity, beliefs, perceptions, and practices // Int. J. Dermatol.— 2009.— Vol. 48 (5).— P. 498—505.
25.    Smithard A., Glazebrook C., Williams H.C. Acne prevalence, knowledge about acne and psychological morbidity in mid-adolescence: a community-based study // Br. J. Dermatol.— 2001.— Vol. 145 (2).— P. 274—279.
26.    Yeung C.K., Teo L.H., Xiang L.H., Chan H.H. A community-based epidemiological study of acne vulgaris in Hong Kong adolescents // Acta Derm. Venereol.— 2002.— Vol. 82 (2).— P. 104—107.
27.    Tan H.H., Tan A.W., Barkham T. et al. Community-based study of acne vulgaris in adolescents in Singapore // Br. J. Dermatol.— 2007.— Vol. 157 (3).— P. 547—551.
28.    Ziv A., Boulet J.R., Slap G.B. Utilization of physician offices by adolescents in the United States // Pediatrics.— 1999.— Vol. 104.— P. 35—42.
29.    Bagatin E., Timpano D.L., Guadanhim L.R. et al. Acne vulgaris: prevalence and clinical forms in adolescents from São Paulo, Brazil // An. Bras. Dermatol.— 2014.— Vol. 89 (3).— P. 428—435.
30.    Webster G.F. The pathophysiology of acne // Cutis.— 2005.— Vol. 76 (Suppl. 2).— P. 4—7.
31.    Martinez G., Copen C.E., Abma J.C. Teenagers in the United States: sexual activity, contraceptive use, and childbearing, 2006—2010 national survey of family growth // Vital Health Stat.— 2011.— Vol. 23 (31).— P. 1—35.
32.    Melnik B.C. The role of transcription factor FoxO1 in the pathogenesis of acne vulgaris and the mode of isotretinoin action // G. Ital. Dermatol. Venereol.— 2010.— Vol. 145 (5).— P. 559—571.
33.    Caprio S., Plewe G., Diamond M.P. et al. Increased insulin secretion in puberty: a compensatory response to reductions in insulin sensitivity // J. Pediatr.— 1989.— Vol. 114 (6).— P. 963—967.
34.    Lynn D.D., Umari T., Dunnick C.A., Dellavalle R.P. The epidemiology of acne vulgaris in late adolescence // Adolesc. Health Med. Ther.— 2016.— Vol. 7.— P. 13—25.
35.    Revol O., Milliez N., Gerard D. Psychological impact of acne on 21st-century adolescents: decoding for better care // Br. J. Dermatol.— 2015.— Vol. 172 (Suppl. 1).— P. 52—58.
36.    Dunn L.K., O’Neill J.L., Feldman S.R. Acne in adolescents: quality of life, self-esteem, mood, and psychological disorders // Dermatol. Online J.— 2011.— Vol. 17.— P. 1.
37.    Bahali A.G., Bahali K., Biyik Ozkaya D. et al. The asso­ciations between peer victimization, psychological symptoms and quality of life in adolescents with acne vulgaris // J. Eur. Acad. Dermatol.Venereol.— 2016.— Vol. 30.— P. e184–e186.
38.    Tanghetti E.A., Kawata A.K., Daniels S.R. et al. Under­standing the burden of adult female acne // J. Clin. Aesthet. Dermatol.— 2014.— Vol. 7 (2).— P. 22—30.
39.    Levy L.L., Emer J.J. Emotional benefit of cosmetic camou­flage in the treatment of facial skin conditions: personal experience and review// Clin. Cosmet. Investig. Dermatol.— 2012.— Vol. 5.— P. 173—182.
40.    Seité S., Deshayes P., Dréno B. et al. Interest of corrective makeup in the management of patients in dermatology // Clin. Cosmet. Investig. Dermatol.— 2012.— Vol. 5.— P. 123—128.
41.    Matsuoka Y., Yoneda K., Sadahira C. et al. Effects of skin care and makeup under instructions from dermatologists on the quality of life of female patients with acne vulgaris // J. Dermatol.— 2006.— Vol. 33 (11).— P. 745—752.
42.    Tedeschi A., Dall’Oglio F., Micali G. et al. Corrective camouflage in pediatric dermatology // Cutis.— 2007.— Vol. 79 (2).— P. 110—112.
43.    Tan J., Kang S., Leyden J. Prevalence and Risk Factors of Acne Scarring Among Patients Consulting Dermatologists in the Unites States // J. Drugs. Dermatol.— 2017.— Vol. 16 (2).— P. 97—102.
44.    Hayashi N., Miyachi Y., Kawashima M. Prevalence of scars and «mini-scars», and their impact on quality of life in Japanese patients with acne // J. Dermatol.— 2015.— Vol. 42 (7).— P. 690—696.
45.    Holland D.B., Jeremy A.H.T., Roberts S.G. et al. Inflamma­tion in acne scarring: a comparison of the responses in lesions from patients prone and not prone to scar // Br. J. Dermatol.— 2004.— Vol. 150 (1).— P. 72—81.
46.    Jacob C.I., Dover J.S., Kaminer M.S. Acne scarring: a classification system and review of treatment options // J. Am. Acad. Dermatol.— 2001.— Vol. 45 (1).— P. 109—117.
47.    Fulton J.E. Dermabrasion, chemabrasion and laser abrasion // Dermatol. Surg.— 1996.— Vol. 22.— P. 619—28.
48.    Kadunc B.V., Trindade de Almeida A.R. Surgical treatment of facial acne scars based on morphologic classification: a Brazilian experience // Dermatol. Surg.— 2003.— Vol. 29 (12).— P. 1200—1209.

Інше:  
Dr. Christian Diehl, Department of Dermatology, Universitá Degli Studi Guglielmo Marconi
Via Plinio, 44, 00193, Rome, Italy. Е-mail: chdiehl@hotmail.com

 

5 наиболее часто задаваемых вопросов пациентов об акне

К. Дил

Университет Гульельмо Маркони, Рим, Италия

Акне — распространенное заболевание кожи. Это частая причина обращения к дерматологу. Вопросы к практикующему врачу касаются главным образом диеты, личной гигиены, возможности использования макияжа/маскировки, а также шрамов, которые могут сохраняться после лечения акне. Помимо своевременной диагностики и предложения лечения, правильные ответы на упомянутые вопросы являются залогом успешной терапии.

Ключевые слова: угри, диета, гигиена, макияж, маскировка, шрамы от угревой сыпи, часто задаваемые вопросы.

Список литературы:  
1.    Fiedler F., Stangl G.I., Fiedler E., Taube K.M. Acne and Nutrition: A Systematic Review // Acta Derm. Venereol.— 2017.— Vol. 97 (1).— P. 7—9.
2.    Ulvestad M., Bjertness E., Dalgard F., Halvorsen J.A. Acne and dairy products in adolescence: results from a Norwegian longitudinal study // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol.— 2017.— Vol. 31 (3).— P. 530—535.
3.    Adebamowo C.A., Spiegelman D., Berkey C.S. et al. Milk consumption and acne in teenaged boys // J. Am. Acad. Dermatol.— 2008.— Vol. 58.— P. 787—793.
4.    Di Landro A., Cazzaniga S., Parazzini F. et al. Family history, body mass index, selected dietary factors, menstrual history, and risk of moderate to severe acne in adolescents and young adults // J. Am. Acad. Dermatol.— 2012.— Vol. 67.— P. 1129—1135.
5.    Delost G.R., Delost M.E., Lloyd J. The impact of chocolate consumption on acne vulgaris in college students: A ran­domized crossover study // J. Am. Acad. Dermatol.— 2016.— Vol. 75 (1).— P. 220—222.
6.    Vongraviopap S., Asawanonda P. Dark chocolate exacerbates acne // Int. J. Dermatol.— 2016.— Vol. 55 (5).— P. 587—591.
7.    Block S.G., Valins W.E., Caperton C.V. et al. Exacerbation of facial acne vulgaris after consuming pure chocolate // J. Am. Acad. Dermatol.— 2011.— Vol. 65 (4).— P. 114—115.
8.    Cordain L., Lindeberg S., Hurtado M. et al. Acne vulgaris: a disease of Western civilization // Arch. Dermatol.— 2002.— Vol. 138 (12).— P. 1584—1590.
9.    Grossi E., Cazzaniga S., Crotti S. et al. The constellation of dietary factors in adolescent acne: a semantic connectivity map approach // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol.— 2016.— Vol. 30 (1).— P. 96—100.
10.    Melnik B.C. Western diet-induced imbalances of FoxO1 and mTORC 1 signalling promote the sebofollicular inflammaso­mopathy acne vulgaris // Exp. Dermatol.— 2016.— Vol. 25.— P. 103—104.
11.    Smith R.N., Mann N.J., Braue A. et al. A low-glycemic-load diet improves symptoms in acne vulgaris patients: A ran­domized controlled trial // Am. J. Clin. Nutr.— 2007.— Vol. 86 (1).— P. 107—115.
12.    Smith R.N., Mann N., Makelainen H. et al. A pilot study to determine the short-term effects of a low glycemic load diet on hormonal markers of acne: A nonrandomized, parallel, controlled feeding trial // Mol. Nutr. Food Res.— 2008.— Vol. 52 (6).— P. 718—726.
13.    Smith R.N., Braue A., Varigos G., Mann N.J. The effect of a low glycemic load diet on acne vulgaris and the fatty acid composition of skin surface triglycerides // J. Dermatol. Sci.— 2008.— Vol. 50 (1).— P. 41—52.
14.    Rouhani P. Acne improves with a popular, low glycemic diet from South Beach // J. Am. Acad. Dermatol.— 2009.— Vol. 60 (3 suppl. 1).— P. 706.
15.    Reynolds R.C., Lee S., Choi J.Y. et al. Effect of the glycemic index of carbohydrates on acne vulgaris // Nutrients.— 2010.— Vol. 2 (10).— P. 1060—1072.
16.    Tan J.K., Vasey K., Fung K.Y. Beliefs and perceptions of patients with acne // J. Am. Acad. Dermatol.— 2001.— Vol. 44 (3).— P. 439—445.
17.    Choi J.M., Lew V.K., Kimball A.B. A single-blinded, randomized, controlled clinical trial evaluating the effect of face washing on acne vulgaris // Pediatr. Dermatol.— 2006.— Vol. 23 (5).— P. 421—427.
18.    Mukhopadhyay P. Cleansers and their role in various dermatological disorders // Indian J. Dermatol.— 2011.— Vol. 56 (1).— P. 2—6.
19.    Sakuma T.H., Maibach H.I. Oily skin: an overview // Skin. Pharmacol. Physiol.— 2012.— Vol. 25 (5).— P. 227—235.
20.    Isoda K., Seki T., Inoue Y. et al. Efficacy of the combined use of a facial cleanser and moisturizers for the care of mild acne patients with sensitive skin // J. Dermatol.— 2015.— Vol. 42 (2).— P. 181—188.
21.    Tan J.K., Bhate K. A global perspective on the epidemiology of acne // Br. J. Dermatol.— 2015.— Vol. 172 (Suppl. 1).— P. 3—12.
22.    Kilkenny M., Merlin K., Plunkett A., Marks R. The prevalence of common skin conditions in Australian school students: 3. acne vulgaris // Br. J. Dermatol.— 1998.— Vol. 139 (5).— P. 840—845.
23.    Freyre E.A., Rebaza R.M., Sami D.A., Lozada C.P. The prevalence of facial acne in Peruvian adolescents and its relation to their ethnicity // J. Adolesc. Health.— 1998.— Vol. 22.— P. 480—484.
24.    Yahya H. Acne vulgaris in Nigerian adolescents — ​prevalence, severity, beliefs, perceptions, and practices // Int. J. Dermatol.— 2009.— Vol. 48 (5).— P. 498—505.
25.    Smithard A., Glazebrook C., Williams H.C. Acne prevalence, knowledge about acne and psychological morbidity in mid-adolescence: a community-based study // Br. J. Dermatol.— 2001.— Vol. 145 (2).— P. 274—279.
26.    Yeung C.K., Teo L.H., Xiang L.H., Chan H.H. A community-based epidemiological study of acne vulgaris in Hong Kong adolescents // Acta Derm. Venereol.— 2002.— Vol. 82 (2).— P. 104—107.
27.    Tan H.H., Tan A.W., Barkham T. et al. Community-based study of acne vulgaris in adolescents in Singapore // Br. J. Dermatol.— 2007.— Vol. 157 (3).— P. 547—551.
28.    Ziv A., Boulet J.R., Slap G.B. Utilization of physician offices by adolescents in the United States // Pediatrics.— 1999.— Vol. 104.— P. 35—42.
29.    Bagatin E., Timpano D.L., Guadanhim L.R. et al. Acne vulgaris: prevalence and clinical forms in adolescents from São Paulo, Brazil // An. Bras. Dermatol.— 2014.— Vol. 89 (3).— P. 428—435.
30.    Webster G.F. The pathophysiology of acne // Cutis.— 2005.— Vol. 76 (Suppl. 2).— P. 4—7.
31.    Martinez G., Copen C.E., Abma J.C. Teenagers in the United States: sexual activity, contraceptive use, and childbearing, 2006—2010 national survey of family growth // Vital Health Stat.— 2011.— Vol. 23 (31).— P. 1—35.
32.    Melnik B.C. The role of transcription factor FoxO1 in the pathogenesis of acne vulgaris and the mode of isotretinoin action // G. Ital. Dermatol. Venereol.— 2010.— Vol. 145 (5).— P. 559—571.
33.    Caprio S., Plewe G., Diamond M.P. et al. Increased insulin secretion in puberty: a compensatory response to reductions in insulin sensitivity // J. Pediatr.— 1989.— Vol. 114 (6).— P. 963—967.
34.    Lynn D.D., Umari T., Dunnick C.A., Dellavalle R.P. The epidemiology of acne vulgaris in late adolescence // Adolesc. Health Med. Ther.— 2016.— Vol. 7.— P. 13—25.
35.    Revol O., Milliez N., Gerard D. Psychological impact of acne on 21st-century adolescents: decoding for better care // Br. J. Dermatol.— 2015.— Vol. 172 (Suppl. 1).— P. 52—58.
36.    Dunn L.K., O’Neill J.L., Feldman S.R. Acne in adolescents: quality of life, self-esteem, mood, and psychological disorders // Dermatol. Online J.— 2011.— Vol. 17.— P. 1.
37.    Bahali A.G., Bahali K., Biyik Ozkaya D. et al. The asso­ciations between peer victimization, psychological symptoms and quality of life in adolescents with acne vulgaris // J. Eur. Acad. Dermatol.Venereol.— 2016.— Vol. 30.— P. e184–e186.
38.    Tanghetti E.A., Kawata A.K., Daniels S.R. et al. Under­standing the burden of adult female acne // J. Clin. Aesthet. Dermatol.— 2014.— Vol. 7 (2).— P. 22—30.
39.    Levy L.L., Emer J.J. Emotional benefit of cosmetic camou­flage in the treatment of facial skin conditions: personal experience and review// Clin. Cosmet. Investig. Dermatol.— 2012.— Vol. 5.— P. 173—182.
40.    Seité S., Deshayes P., Dréno B. et al. Interest of corrective makeup in the management of patients in dermatology // Clin. Cosmet. Investig. Dermatol.— 2012.— Vol. 5.— P. 123—128.
41.    Matsuoka Y., Yoneda K., Sadahira C. et al. Effects of skin care and makeup under instructions from dermatologists on the quality of life of female patients with acne vulgaris // J. Dermatol.— 2006.— Vol. 33 (11).— P. 745—752.
42.    Tedeschi A., Dall’Oglio F., Micali G. et al. Corrective camouflage in pediatric dermatology // Cutis.— 2007.— Vol. 79 (2).— P. 110—112.
43.    Tan J., Kang S., Leyden J. Prevalence and Risk Factors of Acne Scarring Among Patients Consulting Dermatologists in the Unites States // J. Drugs. Dermatol.— 2017.— Vol. 16 (2).— P. 97—102.
44.    Hayashi N., Miyachi Y., Kawashima M. Prevalence of scars and «mini-scars», and their impact on quality of life in Japanese patients with acne // J. Dermatol.— 2015.— Vol. 42 (7).— P. 690—696.
45.    Holland D.B., Jeremy A.H.T., Roberts S.G. et al. Inflamma­tion in acne scarring: a comparison of the responses in lesions from patients prone and not prone to scar // Br. J. Dermatol.— 2004.— Vol. 150 (1).— P. 72—81.
46.    Jacob C.I., Dover J.S., Kaminer M.S. Acne scarring: a classification system and review of treatment options // J. Am. Acad. Dermatol.— 2001.— Vol. 45 (1).— P. 109—117.
47.    Fulton J.E. Dermabrasion, chemabrasion and laser abrasion // Dermatol. Surg.— 1996.— Vol. 22.— P. 619—28.
48.    Kadunc B.V., Trindade de Almeida A.R. Surgical treatment of facial acne scars based on morphologic classification: a Brazilian experience // Dermatol. Surg.— 2003.— Vol. 29 (12).— P. 1200—1209.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Англійська

18. Огляди

 

Нове слово у лікуванні оніхомікозів

В.В. Короленко

Висвітлено сучасний стан проблеми оніхомікозів в Україні та світі. Наведено результати досліджень, які демонструють клінічну ефективність «Оніхоциду® Емтріксу» — ​комплексного засобу для лікування оніхомікозів, який містить комбінацію пропіленгліколю, сечовини і молочної кислоти. Це забезпечує потрійну дію інгредієнтів — ​фізичну деградацію клітинної стінки та клітинної мембрани клітин патогенних грибів, кератолітичну та зволожувальну дію.

Ключові слова: Протигрибкові препарати, фармацевтичний ринок, класифікація, оніхомікози, «Оніхоцид Емтрікс».

Список літератури:  
1.    Воржева И.И., Черняк Б.А. Аллергия к дерматофитным грибам // Аллергол. — 2004. — № 4. — ​С. 36—39.
2.    Коляденко В.Г., Короленко В.В. Сучасні погляди на класифікацію мікроорганізмів — ​збудників шкірних та венеричних хвороб // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2003. — № 3. — ​С. 7—11.
3.    Коляденко В.Г., Короленко В.В., Бондур В.В. Проти­грибкові засоби: сучасне та майбутнє // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2004. — № 3(14). — ​С. 49—57.
4.    Коляденко В.Г., Степаненко В.І. Плісеневі гриби — ​етіо­патогенетичне значення у виникненні та розвитку міко­зів. Міф чи реальність? Еволюція наукових досліджень // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2001. — № 1. — ​С. 41—48.
5.    «Круглый стол» по проблемам эпидемиологии, клиники и лечения микозов кожи и ее придатков // Дерматол. та венерол. — 2001. — № 4 (14). — ​С. 64—79.
6.    Кутасевич Я.Ф., Зимина Т.В. Микозы стоп и онихомикозы у лиц пожилого и старческого возраста // Дерматол. та венерол. — 2003. — № 3. — ​С. 29—31.
7.    Моцаренко Ю.Н., Верба Е.А., Глоба А.И. и др. Микозы стоп: профилактика и лечение. В поисках эффективной парадигмы // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2004. — № 1. — ​С. 46—48.
8.    Руденко А., Коваль Э., Полищук В., Заплавская Е. Они­хоми­козы в Украине // Ліки України. — 2000. — № 6 (35). — ​С. 22—24.
9.    Сергеев А.Ю., Сергеев Ю.В. Грибковые инфекции. — ​М.: Бином, 2004. — 252 с.
10.    Emtestam L., Kaaman T., Rensfeldt K. Treatment of distal subungual onychomycosis with a topical preparation of urea, propylene glycol and lactic acid: Results of a 24-week, double-blind, placebo-controlled study // Mycoses. — 2012. — ​Vol. 55. — ​P. 532—540. doi 10.1111/j.1439-0507.2012. 02215.x.
11.    Faergemann J., Gullstrand S., Rensfeldt K. Early and visible improvements after application of K101 in the appearance of nails discoloured and deformed by onychomycosis // Journal of Cosmetics, Dermatological Sciences and Applications. — 2011. — ​N 1. — ​P. 59—63.
12.    Katz H.I. Риск лекарственных взаимодействий при применении современных системных противогрибковых пре­­паратов // Дерматол. та венерол. — 2003. — № 2. — ​C. 12—18.

 

Новое слово в лечении онихомикозов

В.В. Короленко

Освещено современное состояние проблемы онихомикозов в Украине и мире. Приведены результаты исследований, демонстрирующие клиническую эффективность «Онихоцида Эмтрикса» — ​комплексного средства для лечения онихомикозов, содержащего комбинацию пропиленгликоля, мочевины и молочной кислоты. Это обеспечивает тройное действие ингредиентов — ​физическую деградацию клеточной стенки и клеточной мембраны клеток патогенных грибов, оказывает кератолитическое и увлажняющее действие.

Ключевые слова: противогрибковые препараты, фармацевтический рынок, классификация, онихомикозы, «Онихоцид Эмтрикс».

Список литературы:  
1.    Воржева И.И., Черняк Б.А. Аллергия к дерматофитным грибам // Аллергол. — 2004. — № 4. — ​С. 36—39.
2.    Коляденко В.Г., Короленко В.В. Сучасні погляди на класифікацію мікроорганізмів — ​збудників шкірних та венеричних хвороб // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2003. — № 3. — ​С. 7—11.
3.    Коляденко В.Г., Короленко В.В., Бондур В.В. Проти­грибкові засоби: сучасне та майбутнє // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2004. — № 3(14). — ​С. 49—57.
4.    Коляденко В.Г., Степаненко В.І. Плісеневі гриби — ​етіо­патогенетичне значення у виникненні та розвитку міко­зів. Міф чи реальність? Еволюція наукових досліджень // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2001. — № 1. — ​С. 41—48.
5.    «Круглый стол» по проблемам эпидемиологии, клиники и лечения микозов кожи и ее придатков // Дерматол. та венерол. — 2001. — № 4 (14). — ​С. 64—79.
6.    Кутасевич Я.Ф., Зимина Т.В. Микозы стоп и онихомикозы у лиц пожилого и старческого возраста // Дерматол. та венерол. — 2003. — № 3. — ​С. 29—31.
7.    Моцаренко Ю.Н., Верба Е.А., Глоба А.И. и др. Микозы стоп: профилактика и лечение. В поисках эффективной парадигмы // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2004. — № 1. — ​С. 46—48.
8.    Руденко А., Коваль Э., Полищук В., Заплавская Е. Они­хоми­козы в Украине // Ліки України. — 2000. — № 6 (35). — ​С. 22—24.
9.    Сергеев А.Ю., Сергеев Ю.В. Грибковые инфекции. — ​М.: Бином, 2004. — 252 с.
10.    Emtestam L., Kaaman T., Rensfeldt K. Treatment of distal subungual onychomycosis with a topical preparation of urea, propylene glycol and lactic acid: Results of a 24-week, double-blind, placebo-controlled study // Mycoses. — 2012. — ​Vol. 55. — ​P. 532—540. doi 10.1111/j.1439-0507.2012. 02215.x.
11.    Faergemann J., Gullstrand S., Rensfeldt K. Early and visible improvements after application of K101 in the appearance of nails discoloured and deformed by onychomycosis // Journal of Cosmetics, Dermatological Sciences and Applications. — 2011. — ​N 1. — ​P. 59—63.
12.    Katz H.I. Риск лекарственных взаимодействий при применении современных системных противогрибковых пре­­паратов // Дерматол. та венерол. — 2003. — № 2. — ​C. 12—18.

Мова оригіналу: Українська

19. З ІСТОРІЇ ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЇ

 

Сторінки вітчизняної дерматовенерології. В.Г. Гордєєв (1895—1967)

В.Є. Ткач1, Т.В. Гордєєва2, Л.І. Хананаєв1, Г.В. Гордєєва2

1 Івано-Франківський національний медичний університет
2 Івано-Франківський обласний дерматовенерологічний диспансер

Минає 50 років від дня смерті і 112 років від дня народження відомого на Прикарпатті і свого часу Радянському Союзі лікаря-дерматолога, одного із фундаторів дерматовенерологічної служби Прикарпаття, першого головного лікаря обласного дерматовенерологічного диспансеру, лауреата державної премії III ступеня, кандидата медичних наук Гордєєва В’ячеслава Григоровича.

Мова оригіналу: Українська

20. Повідомлення

 

До питання еволюції шкіри

Шкіра (грец. Dermis) - одна з найбільш нерозгаданих таємниць живої природи. Розвивається з двох листків - ектодермального епідермісу і мезодермального - дерми і підшкірного основи.

 

К вопросу эволюции кожи

Кожа (греч. dermis) — ​одна из самых нераз­гаданных тайн живой природы. Развивается из двух листков — ​эктодермального эпидермиса и мезодермального — ​дермы и подкожного основания.

Подготовили
П.П. Рыжко, Харьковская медицинская академия последипломного образования
Л.В. Рощенюк, областной клинический кожно-венерологический диспансер № 1, Харьков
И.Н. Штыров, городской клинический кожно-венерологический диспансер № 5, Харьков

Мова оригіналу: Російська

21. Наукова періодика

 

За матеріалами зарубіжних наукових видань

Підготувала К.В. Коляденко

Ендометріоз і ризик розвитку раку шкіри

Метааналіз невус-асоційованої меланоми:
поширеність і практичні наслідки

Клінічне уявлення про тяжке ураження печінки, спричинене тербінафіном, і цінність лабораторного моніторингу   

Псоріаз і суїцидальність: систематичний огляд і метааналіз  

Лікування бульозного епідермолізу за допомогою трансплантації кісткового мозку продовжує вдосконалюватися   

Мова оригіналу: Українська

22. З’їзди, конгреси, конференції

 

26-й конгрес Європейської академії дерматології та венерології. 13—17 вересня, 2017 р., Женева (Швейцарія)

У Женеві (Швейцарія) 13—17 вересня 2017 р. пройшов 26-й конгрес Європейської академії дерматології та венерології. В роботі конгресу взяли участь близько 11 тис. лікарів з-понад 100 країн.

Мова оригіналу: Українська

23. Некрологи

 

Пам’яті заслуженного лікаря України Олександра Івановича Хари

На 64-му році життя 29 серпня 2017 р. передчасно пішов у вічність Олександр Іванович Хара — ​заслужений лікар України, головний лікар КУ Тернопільської обласної ради «Терно­пільський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер», кандидат медичних наук, доцент, віце-президент Української асоціації лі­­карів-дерматовенерологів і косметологів, голова Тернопільського обласного осередку УАЛДВК, полковник медичної служби, кавалер орденів Богдана Хмельниць­кого, Преподобного Агапіта Печерського, численних державних зарубіжних і вітчизняних медалей, а також Почесної відзнаки УАЛДВК «Честь і пошана від української дерматовенерології».

Мова оригіналу: Українська


Видавництво


Послуги


Партнери


Рекламодавці


Передплата








© Видавнича група
«ВІТ-А-ПОЛ»